Позначка: блокування кордону

  • Польські перевізники готують нову блокаду на кордоні: на «Ягодині» пропускатимуть одну фуру на годину

    Польські перевізники готують нову блокаду на кордоні: на «Ягодині» пропускатимуть одну фуру на годину

    На українсько-польському кордоні в пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ» можливе ускладнення руху вантажного транспорту через анонсовану акцію протесту польських перевізників. Про це попередила Державна прикордонна служба України з посиланням на Прикордонну варту Республіки Польща.

    За даними польської сторони, протестна акція може розпочатися вже сьогодні, 12 травня. Її учасники планують обмежити пропуск фур до одного автомобіля на годину в обидва боки – як на в’їзд, так і на виїзд з Польщі. Такий ритм роботи може суттєво паралізувати один з ключових вантажних маршрутів на західному кордоні.

    «Автобуси та вантажівки з гуманітарною допомогою пропускатимуться безперешкодно», — повідомляє ДПСУ.

    Попередньо, блокування може тривати до чотирьох місяців, однак це залежатиме від перебігу переговорів між протестувальниками та владою Польщі.

    Наразі рух вантажного транспорту через пункт «Ягодин – Дорогуськ» відбувається у штатному режимі. Прикордонники закликають водіїв уважно слідкувати за оновленнями та враховувати можливі затримки при плануванні маршруту.

    Це вже не перший протест польських перевізників за останні місяці. Причинами їхнього невдоволення традиційно є лібералізація транспортного ринку для українських компаній, які, на думку польських колег, створюють нерівні умови конкуренції.

  • Польські перевізники знову погрожують блокадою кордону з Україною

    Польські перевізники знову погрожують блокадою кордону з Україною

    Польські перевізники готуються до нової акції протесту на українсько-польському кордоні. За інформацією Комітету захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту Польщі, планується перекриття пункту пропуску «Дорогуськ-Ягодин». Дату протесту наразі не оголошено.

    Ініціатори акції пояснюють свої дії «розчаруванням у зв’язку з бездіяльністю польського уряду» та закликають «відновити баланс на транспортному ринку». Головною причиною невдоволення залишається скасування дозволів для українських перевізників, яке діяло в межах лібералізації перевезень після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    «Ми хочемо повернути рівні правила гри. Зараз польські компанії втрачають конкурентоспроможність через нерівномірний розподіл замовлень, які все частіше дістаються українським фірмам», – заявляють у Комітеті.

    Це вже не перша хвиля протестів з боку польських перевізників. У 2023–2024 роках низка пунктів пропуску була фактично заблокована протягом кількох місяців, що призвело до значного уповільнення вантажоперевезень, затримок з доставками товарів та напруження у відносинах між Києвом і Варшавою.

    Українська сторона неодноразово закликала до зваженого підходу та наголошувала на важливості забезпечення гуманітарного та стратегічного транзиту, особливо в умовах війни. Європейська комісія також не підтримує обмеження на перетин кордону українськими перевізниками, посилаючись на чинні домовленості про транспортну лібералізацію.

    Попри це, польські транспортні організації продовжують вимагати повернення дозволів або запровадження нових механізмів регуляції, які б обмежили присутність українських компаній на польському ринку.

    Як довго триватиме чергове загострення на кордоні, наразі невідомо — усе залежатиме від реакції польської влади та рівня підтримки протесту серед перевізників.

  • Блокада на польському кордоні: понад 10 вантажівок застрягли на КПП “Медика – Шегині”

    Блокада на польському кордоні: понад 10 вантажівок застрягли на КПП “Медика – Шегині”

    На польсько-українському кордоні продовжується блокування руху вантажних автомобілів на пункті пропуску “Медика – Шегині”. Це відбулося через акцію протесту, організовану польськими мітингувальниками, які оголосили блокаду на 48 годин. За інформацією Державної прикордонної служби України, в черзі на в’їзд в Україну наразі перебуває близько 10 вантажівок.

    “23 листопада 2024 року близько 10 години польські мітингувальники розпочали блокування ПП “Медика – Шегині”. За попередньою інформацією, воно триватиме 48 год., з можливим продовженням. Обмеження не стосуються категорії легкових автомобілів та автобусів. Наразі на виїзд з України прикордонники не фіксують скупчення вантажівок. На вʼїзд в Україну, на польській стороні, перед учасниками акції знаходиться близько 10 вантажних транспортних засобів”, – повідомили в ДПСУ.

  • Польські фермери заблокували рух українських вантажівок біля КПП «Медика – Шегині» до кінця року

    Польські фермери заблокували рух українських вантажівок біля КПП «Медика – Шегині» до кінця року

    Напруженість на польсько-українському кордоні досягла нового рівня: польські фермери організували блокаду руху українських вантажівок біля контрольного пункту пропуску «Медика – Шегині».

    Як повідомляє Держмитслужба України, блокування відбувається «шляхом постійного переміщення громадян пішохідним переходом перед пунктом пропуску з польського боку».

    Відомство нагадує, що поляки збиралися впускати в Україну по одній вантажівці на годину, а випускати лише машини масою менше ніж 3,5 тонни. Великі фури до Польщі проїжджати не зможуть.

    Рух автобусів і легкових автомобілів в обидва напрямки обмежувати протестувальники не збиралися.

    Термін блокування – попередньо до кінця року.

  • Польські протестувальники знову зблокували кордон з Україною

    Польські протестувальники знову зблокували кордон з Україною

    Cьогодні, 4 червня, польські фермери знову почали блокувати рух вантажівок у пункті пропуску «Рава-Руська – Гребінне».

    Про це повідомила Прикордонна служба України.

    Протестувальники не пропускають вантажівки на виїзд із України. На в’їзд в Україну пропускають вантажівки за таким графіком: 12 транспортних засобів протягом 12 годин, а також по 4 вантажівки, які перевозять гуманітарну допомогу, за годину.

    Пропуск інших категорій транспортних засобів в обох напрямках здійснюється у звичайному режимі.

    «Представники місцевих фермерських господарств виступають з вимогою щодо зменшення ввезення зернових культур на територію Польщі з України», – повідомили прикордонники.

  • Блокада українського кордону завдає економічної шкоди на мільярди гривень щомісяця

    Блокада українського кордону завдає економічної шкоди на мільярди гривень щомісяця

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента не може розв’язати проблему з блокадою українського кордону з боку Польщі та інших країн, яка завдає Україні економічної шкоди щомісяця у 8-12 млрд гривень. У довгостроковій перспективі це загрожує Україні зростанням дефіциту бюджету, який і так на 50% залежить від західної допомоги. Зеленський не може розв’язати проблему, не дивлячись на публічну дипломатію і готовність піти на великі поступки для Варшави, але наші сусіди використовують Україну тільки у своїх особистих цілях та інтересах.

    Зернова війна увійде в історію відносин між Україною та Польщею, коли наш найближчий союзник став головним економічним ворогом, причому питання не стоїть у великих грошах або пільгах. Офіс Президента не зміг запобігти цьому конфлікту і тепер будь-який з варіантів поганий для України, він або сварить наші країни між собою або влада кидає своїх фермерів.

  • Політичні спроби владнати ситуацію з блокуванням польсько-українського кордону

    Політичні спроби владнати ситуацію з блокуванням польсько-українського кордону

    Наше джерело повідомляє, що польське керівництво в особі прем’єра Туска, коли приїхало в січні до Києва на переговори з президентом Зеленським, то виправдовувалося, що реально не може зупинити протести фермерів і перевізників, які блокують український кордон, оскільки польська громадськість майже повністю підтримує протестувальників.

    Якщо Туск виступить проти них, то завтра вони всі будуть у Варшаві блокувати столицю і роботу уряду. А йому це не потрібно.

    Туск вимагав від Зеленського піти на умови польських фермерів/перевізників, які протестують, обіцяючи Україні за це нові кредити. Кредит видав, а умови для українського АПК і перевізника стали ще гіршими.

    До речі, Зеленський все-таки відмовився подавати на Варшаву та інших країн до міжнародного суду (СОТ) за блокування транспортування українського зерна.

  • Польща внесе прикордонні переходи з Україною до критичної інфраструктури. Чи зупинить це протести фермерів?

    Польща внесе прикордонні переходи з Україною до критичної інфраструктури. Чи зупинить це протести фермерів?

    Польща вирішила включити прикордонні переходи з Україною, певні ділянки шляхів та залізничні дороги до списку критичної інфраструктури.

    Це стане гарантією того, що попри протести польських фермерів, військова і гуманітарна допомога надходитиме в Україну “без будь-яких затримок”, заявив польський прем’єр Дональд Туск.

    “Це питання найближчих годин”, – сказав Туск про рішення польського уряду.

    Він додав, що “проситиме про розуміння” щодо цього рішення, ймовірно, натякнувши на те, що з польськими фермерами попередньо не радилися.

    Такий крок може полегшити для України ситуацію із завезенням військових та гуманітарник вантажів. Однак чи вирішить він повність проблему з блокуванням доріг, поки що незрозуміло.

    “Я не полишаю спроб захистити інтереси польських фермерів. Ми постійно говоримо про це як з українською стороною, так і з Єврокомісією. Допомога Україні також має комерційно-фінансовий вимір. Але (від цього виміру – Ред.) найбільше втрачає Польща та польські сільгоспвиробники”, – сказав Туск.

    Напередодні ввечері президент Володимир Зеленський доручив уряду до 24 лютого приїхати на польсько-український кордон, куди запросив також прем’єра Польщі Дональда Туска і польського президента Анджея Дуду.

    Зеленський звернувся “до всіх, хто пам’ятає” значення слова “солідарність”:

    “І я прошу тебе, Дональде, пане премʼєр-міністре, теж приїхати до кордону. Анджею, пане президенте, я прошу тебе підтримати цей діалог. Це національна безпека”, – сказав Зеленський.

    Зеленський повідомив, що також прибуде до кордону з Польщею і очікує, що на місці перемовин буде й представник Єврокомісії.

    “Це фундаментальний інтерес Євросоюзу. Тому Україна звертається до Єврокомісії, щоб у зустрічі взяв участь представник Єврокомісії. Досить Москви на наших землях. Досить непорозумінь”, – сказав президент.

    Дуда підтримав цю ідею, але Туск сумнівається в тому, що це матиме сенс.

    “Немає потреби в таких яскравих акціях солідарності. Я впевнений, що в цей важкий час війни жодній зі сторін не потрібно переконувати нас, що ми разом. Україна може розраховувати на нашу повну підтримку”, – сказав Туск.

    Польський прем’єр додав, що коли він був у Києві та бачився із Зеленським та прем’єр-міністром Шмигалем, вони домовилися, що засідання обох урядів відбудеться у Варшаві 28 березня, і хотів би дотримуватися цього плану.

    Протести стали жорсткіші

    З 20 лютого по всій Польщі почалися нові протести фермерів, причому вони набули радикальнішого характеру. Фермери кажуть, що втрачають гроші та бізнес через нібито наплив на ринки дешевого українського зерна.

    Тепер поляки бойкотують не тільки прикордонні дороги для вантажівок, а і залізниці.

    Дійшло до того, що протестувальники демонстративно розсипали українське зерно на дорогу, а також перешкоджали руху пасажирських автобусів.

    На одному з тракторів польських фермерів також висів плакат із закликом до Путіна “навести порядок в Україні, Брюсселі” та з польськими урядовцями.

    протести

    АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото, Той самий скандальний плакат

    Цього чоловіка затримали, писала польська преса. МЗС Польщі заявило про можливий вплив російської агентури на появу антиукраїнських і пропутінських гасел на протестах фермерів.

    У Варшаві заявили, що такі інциденти “послаблюють переговорні позиції” Польщі.

    Тим часом, в українській Держприкордонслужбі зазначають, що поляки продовжують блокувати шість напрямків на кордоні з Україною, у чергах стоять 2450 вантажівок.

    Найбільші черги навпроти КПП “Краківець”, “Рава-Руська” та “Шегині”, кажуть прикордонники.

  • Трилер про блокування польського кордону, або як Польща сама стріляє собі в ногу

    Трилер про блокування польського кордону, або як Польща сама стріляє собі в ногу

    “Польща експортувала в Україну товарів на суму 12,3 млрд доларів. Тоді як Україна імпортувала з Польщі товарів на суму 6,6 млрд доларів. Ми надзвичайно вдячні Польщі за її всебічну підтримку в протистоянні російській агресії, але у випадку з блокуванням автомобільних митних переходів — це реальний “постріл собі в ногу”. Думка.

    У трилері, чи то пак трагікомедії під назвою “зовнішня торгівля з Польщею” хотів би підсвітити проблему, на яку мало хто звертає увагу. Це кричуща розбіжність даних митної статистики України та Польщі. Йдеться насамперед про польський імпорт в Україну. Дані щодо нашого експорту в Польщу не мають суттєвих розбіжностей.

    Отже, у 2023 році, за даними польського офісу статистики, Польща експортувала в Україну товарів на суму 12,3 млрд доларів. Тоді як за даними ДМСУ, Україна імпортувала з Польщі товарів на суму 6,6 млрд доларів. Різниця — майже подвійна.

    У 2022-2023 роках така невідповідність частково пов’язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів, товарів подвійного призначення. Ця статистика не включається в базу зовнішньої торгівлі ДМСУ, але включається в митну статистику Польщі. Не публікуватиму тут ці цифри, хоча на рівні узагальненого підсумку за групами товарів вони є відкритими на сайті статистичного офісу Польщі. Але скажу, що ця “військова та навколо-військова” статистика не пояснює й половини цієї розбіжності.

    Польща експортує до України безліч товарів, зокрема фрукти й молочну продукцію

    Насправді цій проблемі дуже й дуже багато років, і фіксується вона увесь час із початку нульових, за які є співставна статистика. Наведу вибіркові дані за останні роки:

    • 2007 рік: за даними української статистики, ми імпортували з Польщі на 2,9 млрд дол. (за даними польської статистики, на 5,5 млрд дол.);
    • 2012 рік: 3,6 млрд дол. (5,3 млрд дол.);
    • 2018 рік: 3,6 млрд дол. (5,3 млрд дол.);
    • 2021 рік: 5 млрд дол. (7,4 млрд дол.);
    • 2022 рік: 5,6 млрд дол. (10,1 млрд дол.).

    При всіх “методологічних” різницях ведення статистики та поправках на військову статистику, очевидно, що основне джерело розбіжності в митних даних — це сірий імпорт / контрабанда, а подекуди й імпорт з Польщі в Україну, якого не існує (з метою отримання відшкодування ПДВ).

    Які б причини не були, очевидно, що фактичний баланс торгівлі з Польщею для нас є набагато негативнішим, ніж це видно за офіційною статистикою, через заниження імпорту. Тоді як Україна для Польщі, за даними їхньої статистики, є більшим партнером як країна-імпортер.

    Двостороння торгівля вигідніша для Польщі, тим більше за умови чинних асиметричних обмежень на наш аграрний експорт (де ми вже погодилисяна компроміси)

    Зокрема, за даними польського “держстату”, у 2023 році на Україну припадало 3,2% всього товарного експорту з Польщі. За цим показником ми були на 7-му місці серед торгівельних партнерів, обігнавши США й таких членів ЄС як Іспанія, Словаччина, Угорщина. Водночас динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найбільшою, якщо брати першу десятку країн — найбільших торгівельних партнерів.

    До чого я все це веду. А до того, що ми надзвичайно вдячні Польщі за її всебічну підтримку в протистоянні російській агресії, але у випадку з блокуванням автомобільних митних переходів — це реальний постріл собі в ногу. Бо наша двостороння торгівля загалом і так є вигіднішою для Польщі, тим більше за умови чинних асиметричних обмежень на наш аграрний експорт (де ми вже погодилися на компроміси).

    Я не знаю, які ще аргументи й факти з набору здорової логіки ми маємо навести, аби це було зрозуміло. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі “виграш — програш” між сусідами — така собі історія, у якій програють всі, і насамперед Польща, її бізнес і кінцеві споживачі.

  • Конфлікт із поляками неминучий. Чому перекриваються кордони і що з цим робити Україні

    Конфлікт із поляками неминучий. Чому перекриваються кордони і що з цим робити Україні

    Якщо ми хочемо довгострокової підтримки Польщі, то треба прийняти до уваги її історичний контекст, закликає економіст Сергій Будкін. I пропонує не вступати в прямий конфлікт з фермерською спільнотою Польщі, а спробувати знайти можливості обходження цього конфлікту.

    Прочитав, що польскі фермери знову планують блокувати прикордонні переходи між Україною та Польщею.

    По-перше, поляки — братюні (с) Anna Kovalchuk. Жодна з країн світу, не дивлячись на вибори, нові-стари уряди, нових-старих президентів і т.п. не зробила стільки для України за останні два роки цієї війні, як Польща. Від суто гуманітарної допомоги (бо куди всі їхали в евакуацію? В США (як в 1914 році)? В Константинополь (як у 1920 році)? В Бендери (як у 1709 році)? Ні, всі їхали у Жешув та Пшемишль) до суто військової допомоги (може, в абсолютних цифрах не стільки, скільки США або Німеччина, але дуже своєчасно — коли було найбільш потрібно).

    По-друге, вибачте, але хто пам’ятає, як з літака виглядають Польща та Україна? Як хто забув за два роки війни, то нагадаю: Україна — то “лани широкополі”, від горизонта до горизонта. Все, що ти бачиш з борта літака, — це лісополоси та шляхи, між якими — земля по декілька сотен, якщо не тисяч, гектарів в одному ілюмінаторі. Польща — приблизно от так, як на фото з борта літака під Варшавою. Маленькі клаптики землі, які були такими і в 2004 році, коли Польща приєдналася до ЄС, і в 1991 році, коли сконав Варшавський договір, і в 1989 році, коли ПНР стала Польскою Республікою, і в 1981 році, коли Ярузельский ввів військовий стан… Більшою частиною так же Польща виглядала і з кабіни Ме-109 асів Ріхтгофена у 1939 році, і з кабіни Aircobra Покришкіна у 1944 році.

    Власне, завдяки селянам, що володіли землею, Польща ніколи не стала настільки ж соціалістичною, як СРСР, Албанія або, наприклад, Куба. Але після падіння соціалізму саме завдяки селянам Польща лишилася однією з найконсервативніших країн Європи. Середній розмір фермерського господарства в Польщі — менше 10 гектарів. Середній розмір сільгоспгосподарства в Україні — 2 тисячі гектарів.

    Як би ми не заплющували на це очі, але у порівняно схожих кліматичних умовах середнє с/г підприємство в Україні буде набагато більш ефективним, ніж середнє с/г підприємство в Польщі. Причому — тільки в Польщі. Бо в інших сусідніх країнах найбільші с/г підприємства набагато більші за розміром — найбільший на 2019 рік землевласник в СНД NCH Advisors був також одним з найбільших землевласників в Румунії. В Молдові концентрація с/г виробництва ще більша. Середній розмір земельної ділянки у с/г виробництва в Словакії — майже у 8 разів більший, ніж в Польщі, в Чехії — в 17 чи в 18 разів.

    І цей факт нікуди не подінеться. Прямо згідно з історичним матеріалізмом Маркса та Енгельса, польські фермери не можуть не протестувати проти того, що у найближчій дельта-околиці в них перебувають величезні індустріалізовані сільгосппідприємства з вільним доступом до капіталу (бо ті ж Continental Farmers, що мають чи то 65, чи то 70 тисяч гектарів землі — ось тут, поруч, через кордон Тернопільської або Волинської області. І в них і вартість землі менша, і ефективність вища (бо площі земель набагато більші ніж в тому ж Жешуві), і вартість праці менша (бо є диференціал між зарплатнею українського селянина і зарплатнею польського), і вартість капіталу, навіть у війну, менша (бо Саудівська Аравія майже друкує ті нефтедолари)).

    Тобто Україна приречена. Ні, не на успіх, як казав колись один з невдалих інвестиційних фондів, а на конфліктну ситуацію з польськими фермерами. Не дивлячись на те, що поляки — дійсно братюні без ніякого применшування. І краще думати зараз про те, як максимально демпферувати цю конфліктну ситуацію задля довгострокового співробітництва (не знаю — обмеженнями з нашої сторони експорту збіжжя через польські прикордонні переходи, адміністративними діями щодо перенаправлення експортних потоків на Румунію, Молдову чи Одесу, ліцензуванням експортерів з матеріальною відповідальністю перед польською митницею за транзит збіжжя, активною комунікацією цих чи подібних програм до польських фермерів?), ніж казати один одному в ФБ про те, що це — спецоперація ФСБ. Це ніяка не спецоперація, це просто історичний факт, приблизно такий же, як використання імперської системи розмірів в США. Так склалося, і якщо ми хочемо продавати, наприклад, нафту в Штати, то нам треба навчатися заключати контракти в галонах та барелях. Так і тут — якщо ми хочемо довгострокової підтримки Польщі, то треба прийняти до уваги цей історичний факт і не вступати в прямий конфлікт з фермерською спільнотою Польщі, а спробувати знайти можливості обходження цього конфлікту.