Позначка: блекаути

  • Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    У Києві серед батьків дошкільнят почали поширюватися повідомлення про можливе закриття дитячих садків у зимовий період через відключення електроенергії, проблеми з опаленням та гарячим водопостачанням. У соціальних мережах з’явилися фотографії оголошення, в якому родинам нібито рекомендують за можливості не приводити дітей до дошкільних закладів узимку. Однак у Київській міській державній адміністрації заперечили існування відповідних розпоряджень.

    Про це 29 жовтня повідомляє ТСН з посиланням на коментар Департаменту освіти і науки КМДА.

    Приводом для занепокоєння стало оголошення, яке останніми днями поширювали в батьківських чатах та месенджерах. У ньому йдеться про можливі перебої з електропостачанням, відсутність гарячої води та проблеми з опаленням упродовж зимових місяців.

    Автори повідомлення нібито рекомендували батькам залишати дітей удома, якщо родини мають таку можливість. При цьому в оприлюдненому оголошенні не зазначено конкретного дитячого садка, від імені якого поширюється відповідна інформація.

    На тлі російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі такі повідомлення викликали значне занепокоєння серед киян. Для багатьох родин робота дитячих садків має вирішальне значення, адже батьки повинні поєднувати догляд за дітьми з роботою.

    Особливо гостро це питання постає в умовах війни, коли частина родин не має можливості залишити дитину з родичами або організувати постійний догляд удома.

    Однак у столичному Департаменті освіти і науки заявили, що жодних офіційних рішень про масове закриття дитячих садків узимку не ухвалювали.

    «Таких розпоряджень нема. Можливо, це черговий фейк, бо навіть не вказаний заклад освіти», — повідомили представники департаменту журналістам.

    Таким чином, інформація про нібито заплановане припинення роботи всіх київських дитсадків наразі не має офіційного підтвердження.

    Водночас це не означає, що проблеми з електропостачанням чи опаленням не можуть впливати на роботу окремих дошкільних закладів.

    Ще у вересні Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо організації освітнього процесу в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. Відповідно до них, роботу закладу можуть тимчасово скорочувати або призупиняти, якщо через відсутність тепла, електроенергії чи води неможливо забезпечити безпечні умови перебування дітей.

    Важливо, що такі рішення мають ухвалюватися з урахуванням конкретних обставин, а не на підставі непідтверджених повідомлень у соціальних мережах.

    У Києві підготовка закладів освіти до опалювального сезону тривала протягом останніх місяців. Столична влада повідомляла про перевірку систем теплопостачання, резервних джерел живлення та готовності об’єктів соціальної інфраструктури до можливих перебоїв.

    Раніше «Ненька інфо» писала про підготовку Києва до зими та плани КМДА на випадок російських ударів по системах тепло- й водопостачання.

    16 жовтня столиця розпочала опалювальний сезон. Першочергове підключення тепла передбачили для об’єктів соціальної сфери, зокрема лікарень, шкіл та дитячих садків.

    Водночас через пошкодження енергетичної інфраструктури після російських атак у частині Дніпровського та Дарницького районів на момент початку опалювального сезону зберігалися труднощі з підключенням окремих об’єктів.

    За інформацією КМДА, подача тепла до соціальних закладів здійснюється за індивідуальними заявками їхніх керівників.

    Крім проблем з опаленням, важливим залишається питання безпеки дітей під час повітряних тривог.

    У Департаменті освіти і науки КМДА раніше пояснювали, що незалежно від рівня повітряної загрози працівники дошкільних закладів повинні діяти відповідно до затверджених планів реагування та забезпечувати переміщення дітей в укриття.

    Тому можливість безпечного перебування вихованців у дитсадку залежить не лише від наявності опалення й електроенергії, а й від готовності закладу виконувати необхідні заходи безпеки.

    Наразі в міській адміністрації не повідомляли про запровадження загальноміського режиму закриття дитячих садків на зимовий період.

    Батькам рекомендується перевіряти інформацію безпосередньо в адміністрації свого дошкільного закладу або в районних управліннях освіти. Якщо йдеться про зміну графіка роботи, тимчасове припинення прийому дітей чи інші організаційні рішення, відповідна інформація має надходити через офіційні канали комунікації закладу.

    Також важливо розрізняти рекомендації для конкретного дитсадка, який може зіткнутися з технічними проблемами, та рішення про припинення роботи всієї системи дошкільної освіти столиці.

    Отже, станом на 29 жовтня КМДА не підтверджує інформацію про масове закриття дитячих садків Києва взимку. Поширені повідомлення про необхідність залишати дітей удома не мають статусу офіційного розпорядження міської влади.

    Водночас через воєнні ризики та можливі перебої з комунальними послугами робота окремих закладів може змінюватися залежно від безпекових і технічних умов.

  • $2000 за двокімнатну квартиру: Ужгород б’є рекорди за цінами на оренду

    $2000 за двокімнатну квартиру: Ужгород б’є рекорди за цінами на оренду

    Ужгород закріплюється серед найдорожчих міст України для оренди житла. В окремих новобудовах власники вже виставляють двокімнатні квартири за 1600–2000 доларів на місяць, тобто приблизно 72–90 тис. грн залежно від курсу.

    Йдеться переважно про нове житло у центральних або престижних районах, з ремонтом, меблями та автономними системами. В окремих оголошеннях власники окремо наголошують, що у квартирі постійно є електроенергія, що напередодні складної зими стало додатковою перевагою.

    Так, одна з двокімнатних квартир площею 40 кв. м пропонується за 1700 доларів, інша — за 1600 доларів, а за більш просторе житло площею 68 кв. м просять уже 2000 доларів на місяць.

    Водночас такі ціни не означають, що весь ринок Ужгорода вже перейшов у діапазон 70–90 тис. грн. У відкритих оголошеннях залишаються значно дешевші варіанти: наприклад, двокімнатні квартири можна знайти приблизно за 22,5–36 тис. грн на місяць.

    За даними ЛУН, ще на початку серпня медіанна оренда в Ужгороді становила 22,5 тис. грн за однокімнатну квартиру та 36 тис. грн за двокімнатну. За пів року двокімнатне житло подорожчало приблизно на 44%.

    Причини такого попиту залишаються тими самими: відносно безпечніше розташування міста, близькість до кордону ЄС, велика кількість внутрішньо переміщених людей та обмежена пропозиція якісного житла. Напередодні зими до цього додається попит на квартири з автономним опаленням, генераторами або гарантованим електропостачанням.

    «Ненька інфо» раніше вже писала про подорожчання оренди в Україні. У червні видання зазначало, що саме Ужгород залишається найдорожчим містом для орендарів, а середня вартість двокімнатного житла тоді становила близько 33 тис. грн. Серед причин називали стабільний попит з боку ВПО, дефіцит пропозиції та відносну безпеку регіону. Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін — «Ненька інфо»

    Тож нинішні пропозиції по 70–90 тис. грн — це радше верхній, преміальний сегмент ринку, але вони добре показують, наскільки сильно змінився попит на якісне житло в Ужгороді. Для багатьох місцевих орендарів навіть середні ціни вже залишаються дуже високими порівняно з рівнем зарплат.

  • «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    Гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський різко висловився щодо ситуації з банківськими послугами у прифронтових регіонах України та звинуватив Національний банк України у створенні бюрократичних бар’єрів, через які тисячі людей фактично залишаються без доступу до базових фінансових сервісів.

    Під час інтерв’ю журналістці Тетяні Гончаровій Смілянський заявив, що мешканці прифронтових територій, особливо літні люди, часто не мають змоги отримати пенсії чи скористатися банківськими послугами через скорочення банківської інфраструктури та жорсткі вимоги НБУ до роботи сервісів під час блекаутів.

    За словами очільника «Укрпошти», наразі банківська система охоплює лише близько 4% населених пунктів України, тоді як більшість банківських відділень і банкоматів залишаються у великих містах. Найгостріше проблема відчувається у прифронтових областях, зокрема на Сумщині, де люди нерідко залишаються без доступу до готівки та елементарних фінансових операцій.

    «Там живуть українці. Вони мають право на банківські послуги. Ну, на базові послуги», — наголосив Смілянський.

    Він повідомив, що за час повномасштабної війни кількість банківських відділень в Україні скоротилася приблизно до 4800, тоді як мережа «Укрпошти» налічує понад 7000 відділень. Саме тому поштовий оператор фактично змушений виконувати функції, які раніше забезпечували банки.

    Окремо гендиректор «Укрпошти» жорстко розкритикував правила НБУ щодо обов’язкової роботи сервісів через онлайн-зв’язок. Він навів приклад ситуації під час відключень електроенергії, коли літні люди приходять по виплати, але не можуть отримати послуги через відсутність інтернету.

    «Коли бабуся, дочекавшись електрики, спустилася з десятого поверху в “Укрпошту”, щоб отримати послугу, а ми їй кажемо: “Бабусю, немає інтернету, ми послуги надавати не можемо”. Згідно з постановою НБУ такою-то — приходьте, коли з’явиться світло та інтернет. У мене є два варіанти: послати бабусю чи послати НБУ», — заявив він.

    На цьому тлі «Укрпошта» продовжує просувати ідею створення так званого банку фінансової інклюзії. За словами Смілянського, відповідний закон уже набув чинності після підписання президентом, однак тепер необхідно, щоб НБУ до 25 червня підготував нормативну базу для запуску механізму.

    Ідея створення «поштового банку» обговорюється в Україні вже кілька років. Концепція передбачає, що «Укрпошта» зможе надавати базові фінансові послуги у селах, прифронтових районах та малих громадах, де класичні банки поступово закрили свої відділення через безпекові та економічні ризики.

    Смілянський також публічно нагадав голові НБУ Андрію Пишному його заяву 2019 року, зроблену ще на посаді керівника «Ощадбанку». Тоді Пишний говорив, що «Укрпошта» має ставати банком лише тоді, коли класичні банки самі почнуть торгувати «чайниками та гречкою».

    Очільник «Укрпошти» заявив, що цей момент уже настав, адже великі фінансові установи давно перетворюються на маркетплейси та продають товари через власні онлайн-платформи.

    «Monobank торгує чайниками? Торгує. Маркетплейс “Ощаду” торгує чайниками? Торгує. Ну, все треба виконувати, правильно? Якщо ти сказав — тримай слово», — сказав Смілянський.

    Конфлікт між НБУ та «Укрпоштою» триває не перший рік. Регулятор раніше заявляв, що не підтримує ідею надання «Укрпошті» повноцінної банківської ліцензії через фінансові ризики, збитковість компанії та питання корпоративного управління.

    Ситуація загострилася після того, як НБУ оштрафував «Укрпошту», а Смілянський у відповідь звинуватив регулятора у навмисному блокуванні реформи фінансової інклюзії.

    Експерти зазначають, що проблема доступу до банківських послуг у прифронтових районах справді стає дедалі гострішою. Через постійні обстріли банки скорочують мережі відділень, банкоматів і кас, а мешканці невеликих громад часто змушені долати десятки кілометрів, щоб отримати пенсію, соціальні виплати чи просто зняти готівку.

    На цьому тлі «Укрпошта» намагається зайняти нішу універсального сервісу для таких регіонів, однак подальша доля проєкту залежатиме від того, чи зможуть компанія та НБУ домовитися про нові правила роботи.

  • Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Рінат Ахметов знову посів перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України за версією Опендатабот. Однак за зовнішнім фасадом фінансового успіху, на думку критиків, ховається роками вибудувана система монопольного впливу на енергетичний ринок, яка дозволяє отримувати надприбутки за рахунок держави та споживачів.

    Ключовим елементом цієї системи є холдинг ДТЕК, який контролює значну частину вугільної генерації та розподільчих мереж. Така концентрація дала групі можливість фактично диктувати умови на стратегічному ринку. Під гаслами стабілізації енергосистеми та відновлення інфраструктури, за оцінками експертів, відбувається системне перекачування бюджетних коштів і платежів населення в інтересах приватного бізнесу.

    Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

    Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

    Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

    Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

    Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

    На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

    Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.

  • Мережі АЗС готують підвищення цін на пальне вже найближчими днями

    Мережі АЗС готують підвищення цін на пальне вже найближчими днями

    Зростання світових цін на нафту та девальвація гривні призвели до подорожчання гуртових цін на бензин і дизельне пальне. Додатковим чинником став підвищений попит, спричинений тривалими відключеннями електроенергії та зниженням температури. За оцінками експертів, мережі автозаправних станцій можуть відреагувати на ці фактори вже найближчими днями.

    Наприкінці минулого тижня котирування нафти зросли на тлі геополітичної напруги. Інвестори побоювалися можливого воєнного загострення між США та Іраном, що підштовхнуло ціни вгору. Додатковий вплив мало й пожвавлення на американському ринку, де трейдери активно закуповували нафту напередодні довгих вихідних. Водночас після зниження напруги між країнами нафта частково втратила позиції, однак загальний ціновий рівень залишився вищим, ніж раніше.

    Паралельно в Україні фіксується нетипово високий для зими попит на пальне. Через масове використання генераторів споживання бензину й дизелю за перші два тижні січня досягло рівнів, характерних для весняного періоду. Оператори АЗС також відзначають зростання продажів супутніх товарів і сервісів на тлі блекаутів.

    Експерти пояснюють, що поєднання подорожчання нафти та ослаблення гривні суттєво збільшило собівартість імпортного пального. Україна повністю залежить від імпорту нафтопродуктів, тому навіть незначні коливання курсу й котирувань швидко відображаються на цінах. За оцінками фахівців, сукупний ефект від цих факторів підвищив собівартість літра пального більш ніж на три гривні, хоча подальша корекція європейських цін дещо пом’якшила прогноз.

    Додатковим викликом для ринку стали логістичні труднощі в умовах морозів. Перевезення пального ускладнилося, а дизель потребує використання спеціальних домішок, аби не замерзати за низьких температур. Це також тисне на витрати операторів.

    За прогнозами учасників ринку, до кінця тижня найбільші мережі АЗС можуть підвищити ціни на бензин і дизель приблизно на 1 гривню за літр. Згодом до цього кроку можуть приєднатися й інші оператори. Водночас істотних змін цін на скраплений газ найближчим часом не очікується: попит на нього залишається низьким, а імпортери працюють майже без маржі.

    Загалом ситуація на паливному ринку залишається напруженою. Зростання світових цін на нафту, девальвація гривні та підвищений попит через блекаути створюють умови для подальшого подорожчання пального на роздрібному ринку.

  • Нафта і курс гривні тиснуть на ринок: що буде з цінами на АЗС

    Нафта і курс гривні тиснуть на ринок: що буде з цінами на АЗС

    Підвищення світових цін на нафту разом із ослабленням гривні до долара та євро може призвести до зростання вартості пального на роздрібному ринку України вже з січня. На оптовому ринку бензин і дизельне пальне вже подорожчали приблизно на 2 гривні за літр, і ця тенденція, за оцінками експертів, зберігатиметься.

    Додатковий тиск на ринок створює зростання попиту на арктичне дизельне пальне, яке активно використовують у період морозів. Саме цей сегмент демонструє найшвидшу динаміку подорожчання.

    Директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначає, що ключовими чинниками є валютний курс і світові ціни на нафту. За його словами, курс гривні вже додав близько гривні до собівартості, а нафта — ще півтори. Поки що роздрібний ринок стримує підвищення, однак за відсутності змін у макроекономічній ситуації корекція цін у бік зростання можлива вже цього місяця.

    Подібної думки дотримується засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Він прогнозує, що бензин і дизель можуть подорожчати приблизно на 2 гривні за літр у разі, якщо курс гривні наблизиться до 44 гривень за долар, а світові ціни на нафту зростуть до 68–69 доларів за барель. За нинішніх показників, коли курс коливається нижче цього рівня, а нафта Brent тримається в межах близько 66 доларів за барель, різкого стрибка цін поки не очікується.

    Окремим фактором залишається зростання попиту на пальне через активне використання генераторів на тлі тривалих відключень електроенергії. За словами Льоушкіна, мережі частково компенсують зниження маржі за рахунок збільшення обсягів продажів. Водночас зростання споживання для генераторів врівноважується традиційним зимовим спадом попиту з боку автотранспорту.

    Оптові ціни тим часом уже пішли вгору: дизель подорожчав приблизно з 44 до 47 гривень за літр, бензин — з 49,6 до 50,9 гривні. Проте експерти наголошують, що навіть за таких умов наразі немає критичних підстав для негайного перегляду роздрібних цін.

    Також, за оцінками учасників ринку, дефіциту пального не очікується. У трейдерів залишаються запаси, яких має вистачити до надходження нових партій імпортного пального. Українська логістика, попри окремі труднощі, здатна забезпечити поточний рівень споживання без ажіотажу.

  • У Києві зникли когенераційні установки на 1,1 млрд грн, які мали рятувати місто від блекаутів

    У Києві зникли когенераційні установки на 1,1 млрд грн, які мали рятувати місто від блекаутів

    У 2024 році Київ витратив понад 1,12 мільярда гривень на закупівлю 15 когенераційних установок, які мали забезпечити столицю резервним теплом і електроенергією під час російських атак на енергосистему. Однак у розпал зимових блекаутів у місті фактично працює лише одна така установка, а решта обладнання залишається поза межами реальної енергосистеми.

    Йдеться про тендер, який у 2024 році провело комунальне підприємство «Київтеплоенерго». Переможцем стала словацька компанія, яка зобов’язалася поставити 15 комплектів газопоршневих когенераційних установок загальною потужністю 60,5 МВт. Очікувана вартість контракту склала 1,2 млрд грн, а за умовами договору місто мало сплатити 30% передоплати, решту — після готовності обладнання до відвантаження.

    Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

    Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

    Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

    За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

    На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

  • Через пошкоджену підстанцію Києву загрожують тривалі відключення електрики

    Через пошкоджену підстанцію Києву загрожують тривалі відключення електрики

    Київ узимку може зіткнутися з більш тривалими та частими відключеннями електроенергії, ніж більшість інших регіонів України. Про це заявив народний депутат Олексій Кучеренко, коментуючи ситуацію в енергосистемі після масованих атак російських військ.

    За його словами, столиця значною мірою залежить від Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій. Водночас критично важлива трансформаторна підстанція поблизу Києва, розташована за 30 кілометрів від міста, була серйозно пошкоджена. Саме через це Київ не може отримати додаткову потужність, необхідну для стабільнішого електропостачання.

    Кучеренко зазначив, що енергоблоки та обладнання на підстанції зазнали суттєвих руйнувань. Це призвело до дефіциту енергії, який найбільше відчуває столиця. У результаті цієї зими киянам доведеться жити з регулярними вимкненнями, хоча конкретні графіки можуть відрізнятися залежно від навантаження на мережу та можливостей ремонтних бригад.

    Нардеп висловив сподівання, що енергетикам вдасться пом’якшити ситуацію, проте попередив: ризик нових атак залишається високим, а значить і можливість погіршення графіків цілком реальна.

  • Ексфорвард збірної України Мілевський не перевірив графік і застряг у ліфті через відключення світла

    Ексфорвард збірної України Мілевський не перевірив графік і застряг у ліфті через відключення світла

    Колишній нападник «Динамо» й збірної України Артем Мілевський застряг у ліфті через вимкнення електроенергії. Про інцидент сам футболіст розповів у сторіс в Instagram.

    За його словами, він не перевірив графік відключень і спокійно поїхав ліфтом — але під час руху будинок знеструмили, і кабіна зупинилася між поверхами.

    «Вранці все добре було. Світло на весь день… Не подивився, ліфт піднявся – застряг, сиди і чекай. Кого чекати?» — емоційно описав Мілевський ситуацію, не добираючи цензурних слів.

    Футболіст провів у ліфті деякий час, поки не прийшла допомога. За словами Мілевського, його зрештою визволив ліфтер на ім’я Вадим.

    «Порятунок. Добре, хоч світло не ввімкнули», — пожартував ексгравець «Динамо», маючи на увазі, що його дістали вручну, без відновлення електрики.

    Історія швидко розійшлася в спортмедіа та фанатських пабліках, бо 40-річний Мілевський (ексзірці «Динамо» не раз приписували імідж футбольного денді поза полем) показав себе в досить буденній і, чесно, дуже впізнаваній для українців ситуації енергетичних відключень.

    Артем Мілевський завершив професійну кар’єру у 2021 році. За «Динамо» він зіграв 276 матчів, забив 87 голів і віддав 74 результативні передачі. Також виступав за клуби з Білорусі, Хорватії, Росії, Румунії, Угорщини та Туреччини. У складі збірної України провів 50+ матчів і брав участь у Євро-2012, де збірна грала домашній турнір.

    Ситуація з ліфтом, схоже, стала черговим нагадуванням: у період планових і аварійних відключень електроенергії краще ходити сходами, навіть якщо ти легенда «Динамо»

  • Школи йдуть на канікули 27 жовтня, але не всі: де скасували осінній відпочинок

    Школи йдуть на канікули 27 жовтня, але не всі: де скасували осінній відпочинок

    Українські школярі готуються до осінніх канікул 2025 року, але цього разу перерва виглядає по-різному залежно від міста й навіть окремої школи. Міністерство освіти і науки рекомендує зробити осінні канікули з 27 жовтня до 2 листопада, зимові – з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року, весняні – з 23 до 29 березня 2026 року, а літні – з 1 червня 2026 року. Ці орієнтовні дати МОН оприлюднює як базовий графік навчального року 2025/2026, але остаточне рішення ухвалюють самі школи через педагогічні ради, з огляду на ситуацію з безпекою, енергетикою та укриттями.

    У Києві столична влада підтвердила: учні йдуть на канікули 27 жовтня і повертаються за парти 3 листопада. Під час перерви школи та позашкільні заклади планують залишити гуртки й тематичні заняття, тож для батьків це не буде повним «зникненням дитини з системи», а радше розвантаження від уроків.

    Львів цього року пішов шляхом максимальної гнучкості і розтягнув осінній відпочинок у часі. Частина шкіл відправляє дітей додому ще з 24–25 жовтня, інші — з 29–30 жовтня, а є й ліцеї, де період канікул випадає аж на другу половину листопада. Тобто місто не бере єдину для всіх дату, а підлаштовує календар кожного закладу окремо. Це дозволяє балансувати навчальне навантаження, економити енергоресурси в конкретних будівлях і маневрувати з укриттями. Цей підхід напряму випливає з автономії шкіл, яку МОН закріпило після початку повномасштабної війни.

    На Полтавщині ситуація ще більш строката. Різні громади затвердили різні дати: десь канікули стартують 20 жовтня і закінчуються 26-го, десь тривають з 25 жовтня до 2 листопада, десь обмежуються лише кількома днями наприкінці жовтня, а в окремих громадах переносяться навіть на початок листопада. Тобто вся область формально навчається за одним державним стандартом, але живе за кількома міні-календарями. Така модель дає громадам можливість адаптувати графік під реальні умови – від безпеки школи до наявності тепла. (Це окрема деталь воєнного часу: директори дедалі частіше мислять не «коли зручно за програмою», а «коли будівля здатна вижити в цих умовах».)

    У Кіровоградській області школи теж не йдуть однією хвилею. Одні заклади закриваються на канікули ще в останній декаді жовтня, інші — з 27 жовтня, частина — аж у листопаді. Є гімназії, де осінній відпочинок триватиме до 9 листопада. Тобто діти в одному місті можуть сидіти вдома майже два тижні, тоді як через дорогу інша школа в цей самий час продовжує навчання. Це показує, наскільки тепер реальним є принцип «календар свій у кожного директора», а не «канікули для всієї області одним розчерком пера».

    Найжорсткіше рішення цього року ухвалили в Одесі й частині Одеської області. Там осінні канікули у низці шкіл узагалі скасували. Влада пояснює це просто: є ризик складної зими 2025/2026, включно з відключеннями електроенергії, проблемами з опаленням і можливістю тривалих повітряних тривог. Тож школи навмисно не роблять паузу восени, щоб узимку мати довший період відпочинку і не втрачати навчальні дні в момент, коли в класах може бути банально темно й холодно. «Ми готуємось до сценарію, коли взимку нормальний процес буде неможливий, тому відпрацьовуємо зараз», — пояснюють у департаменті освіти. Рішення викликало суперечливу реакцію серед батьків, але логіка тут суто енергетична й безпекова: краще відучитися в жовтні, ніж у грудні сидіти в куртках без світла.

    У підсумку країна входить у канікули без єдиного сценарію. МОН називає базові дати (27 жовтня – 2 листопада), Київ дотримується цього графіка, Львів і Полтавщина «грають» датами в межах автономії, Кіровоградщина розтягує відпочинок аж до листопада, а в Одесі, навпаки, свідомо відмовляються від осінніх канікул, щоб зекономити навчальний ресурс на зимову паузу.

    Батькам радять перевіряти розклад не просто «по області», а конкретно у своїй школі, тому що навіть у межах одного міста дати канікул можуть не збігатися. Це вже не формальність і не бюрократія — у воєнних реаліях це питання безпеки дітей, тепла в будівлі та того, чи реально школа зможе працювати взимку при можливих тривалих відключеннях