Хрещатик

Позначка: бізнес в Україні

  • «Львів сильно змінився»: Клопотенко несподівано закрив популярне кафе після чотирьох років роботи

    «Львів сильно змінився»: Клопотенко несподівано закрив популярне кафе після чотирьох років роботи

    Відомий український шеф-кухар, ресторатор та популяризатор української кухні Євген Клопотенко оголосив про закриття свого львівського бістро «Інші». Заклад, який працював у центрі Львова з 2022 року та став одним із найвідоміших гастрономічних проєктів міста воєнного часу, припинив роботу наприкінці травня 2026 року. Про своє рішення Клопотенко повідомив особисто у соціальних мережах, пояснивши, що проєкт виконав свою місію та досяг межі розвитку.

    Новина викликала значний резонанс серед львів’ян і гостей міста. У коментарях сотні відвідувачів поділилися спогадами про улюблені страви, атмосферу закладу та власні історії, пов’язані з кафе. Багато хто назвав закриття «Інших» однією з найнеочікуваніших гастрономічних подій року.

    За словами Клопотенка, проєкт народився у надзвичайно складний для країни період. У 2022 році Львів став одним із головних центрів прийому переселенців, волонтерів та людей, які рятувалися від війни. Саме тоді команда створила заклад, який мав не лише комерційну, а й соціальну місію.

    Шеф нагадав, що спочатку «Інші» працювали як відповідь на гуманітарний виклик перших місяців повномасштабної війни. У закладі діяло спеціальне безкоштовне меню для тих, хто потребував допомоги. За перший рік роботи команда нагодувала близько 150 тисяч людей.

    Згодом проєкт трансформувався у повноцінне кафе сучасної української кухні. Поруч із основним закладом з’явився бар, а меню почало поєднувати традиційні українські страви з сучасними гастрономічними підходами. Особливістю закладу залишався акцент на локальних продуктах, регіональних рецептах та переосмисленні української кулінарної спадщини.

    Однак, як пояснив ресторатор, за останні чотири роки змінився не лише сам проєкт, а й місто навколо нього.

    «За ці роки Львів сильно змінився. Змінився ресторанний ринок, конкуренція, поведінка гостей. І в якийсь момент ми побачили, що проєкт у нинішньому вигляді досяг своєї межі розвитку», – зазначив Клопотенко.

    Він підкреслив, що рішення про закриття не пов’язане з фінансовою катастрофою чи кризою, а є результатом стратегічного аналізу. На його думку, хороший бізнес повинен не лише створювати нові проєкти, а й вчасно завершувати ті, які вже виконали свою функцію.

    Ресторатор визнав, що існує спокуса безкінечно перезапускати концепцію, проводити ребрендинг або шукати нові формати. Проте іноді більш правильним рішенням є завершити історію на піку впізнаваності та позитивної репутації.

    Заклад «Інші» став одним із символів нової хвилі української гастрономії. Тут подавали авторський борщ, вареники, деруни та інші традиційні страви в сучасній інтерпретації. Особливу популярність здобули сезонні меню, гастрономічні вечері та нестандартні десерти.

    Відвідувачі згадують не лише кухню, а й атмосферу закладу. Для багатьох переселенців та військових родин «Інші» стали місцем зустрічей, відпочинку та повернення відчуття нормального життя у складні часи.

    Після оголошення про закриття користувачі соціальних мереж масово почали ділитися власними спогадами. У коментарях згадували знаменитий борщ зі сливовим ликваром, глінтвейн із грушею, творчі десерти та особливий підхід команди до сервісу.

    Попри закриття бістро, Клопотенко наголосив, що не залишає Львів і не завершує свою діяльність у місті. За його словами, нинішнє рішення означає лише завершення одного етапу та початок нового.

    Наразі шеф-кухар не розкриває деталей майбутніх проєктів, однак дає зрозуміти, що планує зосередитися на нових форматах розвитку української гастрономії.

    Євген Клопотенко залишається одним із найвпливовіших українських рестораторів. Окрім власних закладів, він відомий реформою шкільного харчування, популяризацією української кухні за кордоном, телевізійними проєктами та дослідженням традиційних рецептів різних регіонів України.

    Історія «Інших» стала прикладом того, як ресторанний бізнес може поєднувати соціальну місію, підтримку людей у кризовий час та успішну гастрономічну концепцію. Саме тому новина про закриття викликала такий широкий суспільний резонанс.

    Втім, сам Клопотенко закликає не сприймати це як поразку чи кінець історії. Навпаки, він називає рішення частиною природного розвитку бізнесу та можливістю створити щось нове. А для тисяч гостей «Інші» залишаться одним із найяскравіших гастрономічних символів Львова часів великої війни.

  • Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту

    Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту

    В Україні розгортається нова дискусія навколо правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Після того як Кабінет Міністрів переглянув критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих, представники малого бізнесу, фермерських господарств та юристи заговорили про серйозні ризики для аграрного сектору. Найбільше занепокоєння викликає ситуація дрібних фермерів, які можуть втратити право на бронювання працівників та власників господарств навіть попри офіційну діяльність, сплату податків і забезпечення робочих місць.

    Проблему публічно підняли після аналізу оновлених урядових правил бронювання, які мають запрацювати влітку 2026 року. Зміни передбачають нові критерії визначення критично важливих підприємств, перегляд уже наданих статусів, підвищення зарплатного порогу та зміну механізму розрахунку квот для бронювання працівників. Представники влади пояснюють нововведення необхідністю зробити систему більш прозорою та закрити можливості для зловживань. Водночас бізнес-середовище побоюється, що нові правила можуть боляче вдарити саме по тих підприємствах, які працюють офіційно та забезпечують економічну стійкість громад.

    Юрист-дорадник Руслан Сокол, в коментарі «Главкому», звертає увагу на те, що нові критерії надто часто орієнтуються на формальні показники — площу земельних угідь, кількість працівників або обсяги виробництва. Через це невеликі фермерські господарства ризикують залишитися поза системою бронювання навіть у випадках, коли справно сплачують податки та офіційно виплачують конкурентні зарплати.

    За словами експерта, мобілізація власника невеликого фермерського господарства нерідко означає фактичну зупинку діяльності підприємства. Якщо на великому агрохолдингу функції окремої людини можуть бути перерозподілені між іншими працівниками, то в малому господарстві власник часто одночасно виконує функції керівника, механізатора, агронома та організатора виробництва.

    Сокол ставить питання, на яке, за його словами, держава досі не дала чіткої відповіді: хто буде виконувати договірні зобов’язання, сплачувати оренду земельних паїв та забезпечувати роботу господарства після мобілізації його власника. На думку юриста, проблема полягає не лише у бронюванні, а й у відсутності механізмів підтримки малого агробізнесу в умовах війни.

    Окрему критику викликають критерії, пов’язані з чисельністю працівників. Експерти наголошують, що сучасне сільське господарство активно автоматизується. Один фермер, використовуючи високопродуктивну техніку, може самостійно обробляти понад 100 гектарів землі. Відповідно, вимога щодо великої кількості працівників не завжди відображає реальний економічний внесок підприємства.

    Паралельно уряд посилює фінансові вимоги до підприємств, які претендують на статус критично важливих. Однією з ключових новацій стало підвищення мінімального рівня середньої заробітної плати. Тепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства середня зарплата повинна становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 гривню. Для підприємств, розташованих на прифронтових територіях, залишили пільговий поріг у розмірі 21 618 гривень.

    Для багатьох дрібних фермерських господарств це означатиме додаткове фінансове навантаження. Представники аграрного сектору вже заявляють, що вимушене підвищення зарплат відбуватиметься на тлі зростання вартості пального, добрив, насіння та логістики. Особливо складною ситуація може стати для овочевих господарств та фермерів, які працюють у регіонах, наближених до лінії фронту.

    Крім зарплатного порогу, уряд анонсував масштабний перегляд статусів критично важливих підприємств. Протягом трьох місяців після набуття чинності новими правилами державні органи мають перевірити раніше ухвалені рішення щодо критичності компаній. Це означає, що тисячі підприємств будуть змушені повторно підтверджувати свій статус.

    У бізнес-середовищі побоюються, що така процедура може створити додаткову бюрократичну невизначеність. Частина роботодавців уже зараз говорить про складність планування роботи на кілька місяців вперед, особливо в аграрному секторі, де літо є ключовим періодом для збору врожаю.

    Ще однією новацією стали зміни для працівників-сумісників. Відтепер працівники, які мають відстрочку від мобілізації та працюють за сумісництвом, враховуватимуться у квоті бронювання лише за одним місцем роботи. Уряд пояснює це боротьбою зі схемами подвійного бронювання.

    Економісти звертають увагу, що кадровий дефіцит уже став однією з головних проблем українського аграрного сектору. Війна, мобілізація та міграція населення призвели до нестачі робочої сили в багатьох регіонах країни. Тому будь-які зміни у сфері бронювання без врахування специфіки окремих галузей можуть додатково загострити ситуацію.

    Водночас представники уряду наполягають, що реформа необхідна для забезпечення справедливого розподілу відстрочок від мобілізації та недопущення маніпуляцій із отриманням статусу критично важливих підприємств. За задумом авторів змін, система має краще враховувати економічну значущість компаній та їхній реальний внесок у функціонування держави під час воєнного стану.

    Однак юристи наголошують: якщо критерії залишаться надто формальними, найбільший удар можуть отримати саме невеликі фермерські господарства, які сьогодні забезпечують робочі місця у громадах, сплачують податки та підтримують продовольчу безпеку країни. На їхню думку, система повинна оцінювати не лише площу землі чи кількість працівників, а й ефективність роботи підприємства, податкову дисципліну та реальний внесок у місцеву економіку.

    Саме навколо цих критеріїв, переконані експерти, найближчими місяцями розгорнеться головна дискусія між державою та бізнесом.

  • Нові правила бронювання в Україні: посилюють вимоги до зарплат і підприємств

    Нові правила бронювання в Україні: посилюють вимоги до зарплат і підприємств

    З червня в Україні почнуть діяти оновлені правила бронювання працівників критично важливих підприємств, які уряд затвердив у межах перегляду підходів до функціонування системи в умовах воєнного стану. У Міністерстві економіки наголошують, що метою змін є підвищення прозорості механізму бронювання, уніфікація вимог для бізнесу та державного сектору, а також зменшення ризиків зловживань, які виникали в попередніх редакціях правил.

    Ключовим нововведенням стане посилення вимог до рівня оплати праці на підприємствах, які претендують на статус критично важливих і мають право бронювати працівників. Відтепер середня заробітна плата на такому підприємстві має бути не нижчою за три мінімальні зарплати, що наразі становить 25 941 гривню. Для компаній, які здійснюють діяльність у прифронтових регіонах, уряд передбачив знижений поріг — 21 618 гривень. Таким чином держава намагається врахувати складніші економічні умови у зонах підвищеного ризику, зберігаючи водночас загальний принцип фінансової спроможності підприємства.

    Окремо наголошується, що не лише середній рівень оплати праці на підприємстві, а й фактичні доходи працівників, які підлягають бронюванню, мають відповідати встановленим вимогам. Це означає, що компанії повинні будуть підтверджувати не формальне працевлаштування, а реальний рівень офіційної заробітної плати кожного заброньованого працівника. Такий підхід, за задумом уряду, має унеможливити схеми з фіктивним працевлаштуванням або штучним завищенням показників для отримання бронювання.

    Ще однією суттєвою зміною стане перегляд принципу врахування працівників у квотах бронювання. Відтепер працівники, які мають відстрочку від призову, а також ті, хто працює за сумісництвом, будуть враховуватися лише за одним місцем роботи. Це рішення спрямоване на усунення практики, коли одна і та сама особа могла одночасно враховуватися у квотах кількох підприємств, що створювало викривлення в системі та фактично дозволяло «подвійне бронювання» в межах формальних механізмів.

    Уряд також запускає масштабний перегляд критеріїв визначення критично важливих підприємств. Протягом найближчого місяця всі профільні міністерства та центральні органи виконавчої влади мають оновити критерії відповідно до нових вимог і погодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Після цього протягом наступних трьох місяців заплановано комплексну переоцінку всіх підприємств, які вже мають статус критично важливих, із можливістю його підтвердження або перегляду залежно від відповідності оновленим правилам.

    При цьому уряд передбачив перехідний період, протягом якого чинні бронювання залишатимуться дійсними до ухвалення нових рішень. Це зроблено для того, щоб уникнути різких кадрових розривів у стратегічно важливих секторах економіки, зокрема в енергетиці, транспорті, оборонній промисловості, агросекторі та сфері критичної інфраструктури.

    У Міністерстві економіки підкреслюють, що загальна логіка реформи полягає у створенні більш контрольованої та стандартизованої системи, яка зменшить суб’єктивність у прийнятті рішень щодо бронювання та посилить відповідальність роботодавців. Водночас для бізнесу це означає необхідність адаптації до нових фінансових та адміністративних вимог, включно з підвищенням рівня офіційної заробітної плати, удосконаленням кадрового обліку та більш чітким підтвердженням критичності діяльності.

    Окремо в уряді зазначають, що наразі оприлюднено лише узагальнений опис змін, тоді як повний текст постанови ще не опублікований. Це означає, що окремі технічні деталі механізму бронювання можуть бути уточнені після офіційної публікації документа та його імплементації.

    За словами міністра економіки Олексія Соболева, офіційне оприлюднення постанови очікується до кінця травня, після чого передбачено короткий перехідний період. Орієнтовно нові правила почнуть діяти в середині червня — приблизно через десять днів після публікації документа.

    У подальшому протягом червня профільні міністерства мають завершити оновлення критеріїв критичності підприємств, а в липні–серпні розпочнеться етап повторного погодження статусів для бізнесу. Попри посилення вимог, уряд не очікує різкого скорочення кількості заброньованих працівників: за попередніми оцінками, система й надалі охоплюватиме приблизно 1,1–1,3 мільйона осіб, які працюють у критично важливих сферах економіки та забезпечують функціонування держави в умовах війни.

    Таким чином, оновлені правила бронювання формують більш жорстку, але структуровану модель взаємодії держави та бізнесу, в якій ключовими критеріями стають офіційність зайнятості, фінансова прозорість і реальна стратегічна важливість підприємств для економіки України.

  • Нафтогаз виграв у Газпрому $1,4 млрд, Зеленський обіцяє економічний ривок, а українців попереджають про нове зростання цін

    Нафтогаз виграв у Газпрому $1,4 млрд, Зеленський обіцяє економічний ривок, а українців попереджають про нове зростання цін

    Україна отримала важливу перемогу у багаторічному газовому спорі з Росією, президент Володимир Зеленський заговорив про майбутній економічний бум, а експерти попередили українців про новий стрибок цін уже найближчими місяцями. NV Бізнес зібрав головні економічні новини тижня.

    Однією з ключових подій стало рішення суду Казахстану, який дозволив примусове стягнення з російського Газпрому $1,4 млрд на користь НАК «Нафтогаз України».

    Голова правління Нафтогазу Сергій Корецький заявив, що це перше публічне рішення іноземного суду, яке дозволяє виконання арбітражного рішення щодо компенсації від Газпрому в окремій юрисдикції.

    За його словами, компанія продовжує системну роботу з пошуку та арешту російських активів за кордоном для подальшого стягнення коштів.

    Йдеться про багаторічний спір між Нафтогазом та Газпромом після порушення Росією контрактних зобов’язань і припинення частини транзитних та газових домовленостей.

    Ще однією гучною темою тижня стали економічні заяви президента України Володимира Зеленського.

    Глава держави заявив, що після завершення активної фази війни Україну може очікувати масштабне економічне зростання та хвиля інвестицій.

    За словами Зеленського, Україна вже зараз готує великі проєкти з відновлення інфраструктури, енергетики, оборонної промисловості та технологічного сектору.

    Президент також наголосив, що країна має шанс стати одним із ключових майданчиків для нової європейської промисловості та безпекових виробництв.

    Водночас економісти та бізнес попереджають про нову хвилю зростання цін в Україні.

    Серед головних причин називають наслідки масованих російських атак по енергетичній інфраструктурі, дефіцит робочої сили, подорожчання логістики та зростання витрат бізнесу.

    Особливо це може позначитися на цінах на продукти, комунальні послуги та імпортні товари.

    На тлі війни український ринок праці також переживає рекордний дефіцит працівників. Бізнес дедалі частіше заявляє про нестачу кадрів у виробництві, логістиці, будівництві та сфері послуг.

    Окрему увагу цього тижня привернули й події у США.

    Американські медіа повідомили, що Податковій службі США нібито обмежили можливість перевіряти фінансову діяльність Дональда Трампа. Тема викликала широкий резонанс на тлі президентської кампанії у США та нових політичних суперечок між республіканцями й демократами.

    Також у центрі уваги залишалася тема заморожених російських активів у Європі.

    Європейські країни продовжують обговорювати механізми використання доходів від російських активів, заморожених у системі Euroclear, для підтримки України та фінансування її відновлення.

    Паралельно Україна продовжує працювати над залученням міжнародної фінансової допомоги для покриття дефіциту бюджету та підтримки економіки в умовах війни.

    На тлі постійних атак Росії уряд також змушений шукати додаткові ресурси для відновлення енергетичної системи та захисту критичної інфраструктури.

  • Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Співвласник мережі АТБ Геннадій Буткевич заявив, що не має жодного стосунку до внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова. Свою позицію він оприлюднив у заяві на сайті BGV Group після появи його прізвища у матеріалах журналістського розслідування щодо так званих “плівок Міндіча”.

    У заяві Буткевич наголосив, що не отримував жодних звернень із проханням про внесення застави, не здійснював жодних платежів і не брав участі у фінансуванні цього процесу ані офіційно, ані неформально. Він також категорично заперечив будь-які припущення щодо своєї фінансової або організаційної участі у справі.

    Поява заяви стала реакцією на публікацію журналістів, які повідомили про зміст аудіозаписів, нібито отриманих у межах слідчих дій НАБУ та САП у так званій справі “Мідас”. У цих матеріалах, за даними розслідувачів, обговорювалися можливі джерела коштів для внесення застави за Чернишова, а серед згаданих осіб фігурувало й прізвище Буткевича.

    Олексій Чернишов, колишній віцепрем’єр-міністр України, фігурує у кримінальному провадженні щодо зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. У межах цієї справи Вищий антикорупційний суд у червні 2025 року визначив йому заставу у розмірі 120 мільйонів гривень, а згодом, у липні 2025 року, офіційно застосував цей запобіжний захід.

    Справа Чернишова стала однією з резонансних у контексті антикорупційних розслідувань в Україні, оскільки стосується високопосадовця та значної суми застави, а також потенційних зв’язків між політичними та бізнес-колами.

    Матеріали, які отримали назву “плівки Міндіча”, були оприлюднені журналістами після розслідувань щодо бізнесмена Тимура Міндіча. За даними публікацій, у межах негласних слідчих дій НАБУ та САП було зафіксовано розмови, що стосуються можливих корупційних схем та фінансових операцій у різних сферах, зокрема енергетичній.

    У липні 2024 року повідомлялося, що квартира Міндіча, який є бізнес-партнером і співвласником студії “Квартал 95”, перебувала під прослуховуванням у рамках антикорупційного розслідування. У листопаді 2025 року НАБУ заявило про проведення обшуків у низки фігурантів, включно з самим Міндічем та тодішнім міністром юстиції Германом Галущенком, а також про викриття масштабної схеми розкрадання коштів в енергетичному секторі.

    На тлі нових публікацій Геннадій Буткевич окремо підкреслив, що його ім’я було згадане без жодних підстав і не має жодного зв’язку з фінансуванням або організацією застави за Чернишова. Він назвав такі припущення неправдивими та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

    Ситуація розвивається на тлі триваючих журналістських розслідувань та антикорупційних проваджень, які охоплюють як політичні, так і бізнес-кола України. Наразі офіційних підтверджень участі Буткевича у будь-яких фінансових операціях у межах справи Чернишова немає.

  • Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.

    Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.

    Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.

    У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.

    Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.

    Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.

    Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.

    Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.

  • НБУ наклав штрафів на 1,5 млрд грн: фінансовий сектор готують до жорсткіших правил

    НБУ наклав штрафів на 1,5 млрд грн: фінансовий сектор готують до жорсткіших правил

    У 2025 році Національний банк України застосував до банків і небанківських фінансових установ штрафні санкції на загальну суму близько 1,5 млрд гривень за порушення вимог фінансового моніторингу. Про це під час Business Wisdom Summit? який проводить Delo.ua, повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, наголосивши, що регулятор і надалі посилюватиме контроль у цій сфері.

    Йдеться насамперед про порушення законодавства у сфері протидії відмиванню коштів (AML), фінансуванню тероризму та іншим фінансовим злочинам. За словами депутатки, така сума штрафів — сигнал для ринку, що вимоги до прозорості фінансових операцій стають жорсткішими, а недотримання правил більше не залишатиметься без наслідків.

    Фінансовий моніторинг є одним із ключових інструментів держави для контролю за рухом коштів і запобігання незаконним операціям. Типові порушення, за які НБУ застосовує санкції, включають неналежну ідентифікацію клієнтів, відсутність належної перевірки ризиків, несвоєчасне повідомлення про підозрілі транзакції та слабкий внутрішній контроль.

    Останні роки показують системну тенденцію до посилення регуляції. Зокрема, НБУ регулярно застосовує штрафи навіть за відносно невеликі порушення. Наприклад, лише у березні 2026 року регулятор оштрафував один банк і п’ять фінансових компаній за недоліки у фінмоніторингу та валютному контролі, що свідчить про постійний нагляд і перевірки на ринку.

    Контекст посилення контролю пов’язаний як із внутрішніми реформами, так і з міжнародними зобов’язаннями України. Країна адаптує своє фінансове законодавство до стандартів ЄС і рекомендацій FATF, що передбачає жорсткі правила для банків і фінансових установ.

    Паралельно з посиленням контролю зростає і напруження у взаєминах бізнесу та держави. За даними, озвученими на тому ж форумі, за 2015–2025 роки український бізнес подав понад 14 тисяч скарг до органів влади. При цьому завдяки роботі Ради бізнес-омбудсмена вдалося зекономити для підприємців понад 31,9 млрд грн, а понад 9 тисяч справ було закрито. Це свідчить про значну кількість конфліктів між бізнесом і регуляторами, зокрема у сфері податкового та фінансового контролю.

    Важливим елементом нової політики НБУ стали також оновлені вимоги до внутрішнього аудиту фінансових установ, які були затверджені наприкінці 2025 року. Вони передбачають імплементацію міжнародних стандартів і зобов’язують компанії створювати ефективні системи внутрішнього контролю.

    Зокрема, небанківські фінансові установи — страхові компанії, кредитні спілки та платіжні організації — мають забезпечити незалежність внутрішнього аудиту, регулярно оцінювати його ефективність і інвестувати у професійний розвиток аудиторів. Також запроваджено вимоги до документування процедур, оцінки ризиків і гнучкого перегляду планів перевірок у разі змін у діяльності компаній.

    Окремі обмеження стосуються платіжного сектору: комплаєнс-офіцери не можуть суміщати свою посаду з іншими функціями, що має зменшити конфлікти інтересів. Для страхових компаній уточнено вимоги до технічних резервів і захисту даних.

    Для впровадження цих змін передбачено перехідний період: до травня 2026 року — для адаптації комплаєнс-функцій, і до вересня 2026 року — для повноцінного запуску внутрішнього аудиту за новими стандартами.

    Експерти ринку зазначають, що посилення фінансового моніторингу є необхідним кроком для стабільності фінансової системи, особливо в умовах війни та підвищених ризиків незаконного руху коштів. Водночас бізнес очікує, що регулятор збереже баланс між контролем і створенням сприятливих умов для ведення діяльності.

    Таким чином, штрафи НБУ на 1,5 млрд грн за рік є не лише показником масштабів порушень, а й індикатором нового етапу регуляторної політики — більш жорсткої, системної та орієнтованої на міжнародні стандарти. У найближчі роки фінансові установи будуть змушені суттєво посилити внутрішній контроль, щоб відповідати новим вимогам і уникати значних санкцій.

  • Скандал із “сірою” технікою: Yabko працює попри обшуки та кримінальні справи

    Скандал із “сірою” технікою: Yabko працює попри обшуки та кримінальні справи

    Мережа магазинів техніки Yabko, яка опинилася в центрі гучного скандалу через підозри у контрабанді та ухилянні від сплати податків, продовжує працювати та навіть розширюватися, попри обшуки та вилучення товару на понад 100 млн доларів.

    Про це пише видання Телеграф.

    За даними правоохоронців, у лютому 2026 року Бюро економічної безпеки провело серію обшуків у Львові та інших містах. У результаті було вилучено значні обсяги техніки, а також фінансову документацію, печатки та матеріали, які можуть свідчити про масштабні схеми мінімізації податків.

    Попри слідчі дії, мережа Yabko не згорнула діяльність. Магазини продовжують працювати у звичному режимі, а компанія навіть відкриває нові торгові точки — зокрема, у Кам’янському та Борисполі.

    Крім того, компанія активно просуває акційні пропозиції зі знижками до 50%, що виглядає контрастно на тлі звинувачень у мільйонних збитках для бюджету.

    За версією слідства, мережа могла використовувати кілька схем для оптимізації податків:

    • ввезення техніки за заниженою вартістю;
    • використання підробних документів;
    • дроблення продажів через сотні підконтрольних ФОПів;
    • відсутність фіскальних чеків під час продажу.

    У матеріалах справи йдеться, що під час обшуків було виявлено документи, пов’язані більш ніж із 150 фізичними особами-підприємцями. Також знайдено печатки десятків компаній, які можуть бути частиною єдиної фінансової структури.

    Правоохоронні органи звертають увагу на діяльність Yabko не вперше. Ще з 2018 року розслідувалися можливі схеми контрабанди техніки Apple.

    У 2023 році фігурантів справи підозрювали в ухиленні від сплати податків, однак тоді справу закрили після відшкодування збитків.

    Попри численні заяви посадовців, зокрема представників податкової служби та парламенту, мережа продовжує стабільно працювати.

    Офіційно власниками Yabko вважаються підприємці Микола Кахнич і Віталій Турковець. Водночас журналісти вказують на можливі зв’язки з іншими бізнес-структурами та впливовими особами.

    Зокрема, у розслідуваннях згадуються компанії, пов’язані з бізнесменом Петром Димінським, який перебуває у розшуку з 2017 року.

    Попри гучні обшуки та нову кримінальну справу, ключове питання залишається відкритим: чи стане ця справа переломною для ринку “сірої” техніки в Україні.

    Наразі ситуація виглядає так, що навіть після масштабних слідчих дій бізнес продовжує працювати без суттєвих обмежень — відкриває нові магазини, проводить акції та зберігає свої позиції на ринку.

    Експерти зазначають: без системних рішень і реальних вироків подібні справи ризикують залишитися лише інформаційними приводами без довгострокових наслідків.

  • Податковий комітет ВР заявив про можливі порушення у бізнесі Дар’ї Кочуріної

    Податковий комітет ВР заявив про можливі порушення у бізнесі Дар’ї Кочуріної

    Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив про можливе ухилення від сплати податків у бізнесі Дар’ї Кочуріної — дружини одеського податківця Хандусенка.

    За словами народного депутата, підприємиця володіє двома магазинами одягу в Києві та Одесі, а також активно здійснює онлайн-продажі. Водночас офіційні податкові надходження від цієї діяльності є мінімальними.

    Гетманцев повідомив, що проаналізував роботу бізнесу, який спеціалізується на продажі одягу вартістю від кількох тисяч до кількох десятків тисяч гривень. За публічними заявами самої власниці, лише онлайн-магазин може обробляти понад 300 замовлень щоденно. Крім того, у швейному цеху, пов’язаному з діяльністю компанії, нібито працюють близько 70 швачок, а встановлене обладнання оцінюється приблизно у 20 мільйонів гривень.

    Попри масштаби діяльності, офіційно бізнес представлений лише двома компаніями. За даними, озвученими депутатом, одна з них — «Накарат радіп йонг» — у 2025 році сплатила до бюджету 5,8 тисячі гривень податків. Інша компанія — «Ліор Бутік» — за його словами, не звітує та не здійснює податкових платежів.

    Основна ж діяльність, як стверджує Гетманцев, оформлюється через фізичних осіб-підприємців другої групи. За два роки, за його даними, у договорах публічної оферти змінювалися щонайменше сім різних ФОПів. Під час контрольних закупівель в інтернет-магазині також були зафіксовані рахунки від інших підприємців.

    Народний депутат зазначив, що за його підрахунками бюджет може недоотримувати понад 145 мільйонів гривень податків щороку. Він назвав таку модель роботи прикладом ситуації, коли великий бізнес формально працює як малий, використовуючи спрощену систему оподаткування.

    Гетманцев публічно запропонував Дар’ї Кочуріній переоформити діяльність на загальну систему оподаткування. Водночас він зауважив, що податкова служба має надати оцінку наведеним фактам у межах чинного законодавства.

    Наразі публічної реакції з боку підприємниці щодо озвучених звинувачень немає.

  • Бізнес після банку: чим займається ексзаступниця голови ПриватБанку

    Бізнес після банку: чим займається ексзаступниця голови ПриватБанку

    Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо масштабного виведення коштів з банку, після націоналізації фінансової установи продовжила підприємницьку діяльність в Україні. Її компанія до початку повномасштабної війни також працювала з російським ринком.

    Згідно з рішенням британського суду, у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 млрд доларів США шляхом видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Кредити не поверталися, що зрештою призвело до втрати платоспроможності банку, його націоналізації та необхідності багатомільярдного докапіталізування за рахунок держави.

    У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

    Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

    У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

    Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

    У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

    Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

    Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

    В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.