Хрещатик

Позначка: безпекова ситуація

  • З Білорусі в Україну залетів невідомий повітряний об’єкт — Демченко

    З Білорусі в Україну залетів невідомий повітряний об’єкт — Демченко

    У ніч на 2 травня з території Білорусі в повітряний простір України зайшов невідомий повітряний об’єкт — повітряна куля, яку українські військові розглядають як технічний засіб, що може бути пов’язаний із підтримкою російських повітряних атак. Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За попередніми даними, об’єкт був зафіксований на тлі масованої атаки російських безпілотників. Після аналізу його ідентифікували як повітряну кулю, яка, ймовірно, виконує функцію ретранслятора сигналу для повітряних засобів ураження.

    У ДПСУ пояснюють, що подібні повітряні системи можуть використовуватися як допоміжний елемент для забезпечення зв’язку або навігації дронів та інших літальних апаратів. Зокрема, ретрансляційні платформи в повітрі дозволяють збільшувати дальність роботи безпілотних систем і стабільність їхнього управління.

    Водночас точні технічні характеристики виявленої кулі, її походження та спосіб запуску наразі встановлюються. Українські служби не розкривають деталей з міркувань безпеки та оперативної роботи.

    Речник ДПСУ наголосив, що будь-які об’єкти, які заходять із території Білорусі, розглядаються як потенційні елементи загрозливої активності, навіть якщо їхній прямий військовий характер одразу не підтверджений.

    Інцидент стався одночасно з черговою масованою атакою російських ударних безпілотників по території України. Саме в цей період у соцмережах також з’являлися повідомлення про незвичну активність у повітряному просторі поблизу північного кордону.

    За словами Демченка, ситуація вздовж кордону з Білоруссю залишається контрольованою, але напруженою. Українські підрозділи постійно моніторять повітряний простір і фіксують будь-які потенційні загрози.

    «Загроза з цього напрямку ніколи не зникає. Ми не можемо розкривати всі деталі, але маємо бути готовими до різних сценаріїв, включно з провокаціями», — зазначив він.

    Раніше президент Володимир Зеленський повідомляв про «специфічну активність» на кордоні з Білоруссю, не розкриваючи деталей, але підкреслюючи, що українські сили оборони уважно стежать за ситуацією та готові реагувати на будь-які зміни.

    Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко раніше припускав, що з білоруського напрямку можуть відбуватися лише обмежені провокаційні дії без ознак масштабної ескалації, однак наголошував на необхідності постійного контролю.

    Білорусь залишається важливим фактором у системі регіональної безпеки через її політичну та військову взаємодію з росією. Українська сторона неодноразово заявляла, що розглядає північний напрямок як потенційно небезпечний через можливе використання його для логістики або технічної підтримки атак.

    У цьому контексті навіть поодинокі інциденти, такі як поява невідомих повітряних об’єктів, викликають підвищену увагу військових структур.

    Наразі українські спеціалісти продовжують аналіз маршруту руху повітряної кулі, її технічних параметрів та можливого призначення. Також перевіряється, чи пов’язаний цей інцидент із ширшими атаками безпілотників у той самий період.

    Офіційні висновки щодо походження об’єкта ще не оприлюднені.

  • На Харківщині розширили евакуацію дітей: з небезпечних громад вивезуть сотні людей

    На Харківщині розширили евакуацію дітей: з небезпечних громад вивезуть сотні людей

    У Харківській області влада розширила зону обов’язкової евакуації родин із дітьми на тлі погіршення безпекової ситуації. Відповідне рішення ухвалила Рада оборони області, про що повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Йдеться передусім про населені пункти Куп’янського району — одного з найгарячіших напрямків фронту, де російські війська постійно ведуть штурмові дії та обстрілюють цивільну інфраструктуру.

    За словами Синєгубова, евакуація охоплює 12 населених пунктів Шевченківської громади, звідки планується вивезти 756 людей, серед яких 74 дитини. Також обов’язкову евакуацію оголошено у 11 населених пунктах Великобурлуцької громади, де проживають 34 родини з 54 дітьми. Таким чином, загальна кількість дітей, яких мають евакуювати, перевищує 120, а загальна кількість людей — понад 800.

    Рішення про розширення евакуації ухвалене через різке погіршення безпекової ситуації в регіоні. За даними обласної влади, російські війська активізували наступальні дії на Куп’янському напрямку, намагаючись прорвати оборону українських сил. Обстріли стають регулярнішими і більш інтенсивними: застосовуються керовані авіабомби, артилерія та ударні безпілотники. У таких умовах перебування цивільного населення, особливо дітей, становить безпосередню загрозу життю.

    Місцева влада наголошує, що евакуація є вимушеним, але необхідним кроком. За словами посадовців, передумов для швидкого покращення ситуації наразі немає, а бойові дії можуть лише посилюватися. Саме тому було прийнято рішення не чекати подальшого загострення, а діяти на випередження.

    Евакуаційні заходи здійснюються організовано за участі поліції, рятувальників, військових та волонтерських організацій. Людей вивозять спеціальним транспортом, адже самостійний виїзд часто ускладнений через обстріли та пошкоджену інфраструктуру. У безпечніших регіонах евакуйованим надають тимчасове житло, гуманітарну допомогу, медичні послуги та можливість продовжити навчання дітям.

    Водночас процес евакуації залишається складним і небезпечним. За останній час фіксувалися випадки, коли евакуаційні маршрути опинялися під обстрілами або були заміновані. Це ускладнює роботу служб і потребує додаткових заходів безпеки.

    Особливістю нинішнього рішення є примусовий характер евакуації для родин із дітьми. Це означає, що у разі відмови батьків покинути небезпечну територію, можуть бути застосовані механізми, передбачені законодавством, які дозволяють евакуювати дітей для збереження їхнього життя та здоров’я. Влада підкреслює, що такі заходи спрямовані виключно на безпеку і не мають карального характеру.

    Подібні рішення вже ухвалювалися раніше. Зокрема, восени 2025 року через активізацію бойових дій також розширювали зону евакуації у Куп’янському районі. Відтоді ситуація залишається напруженою, а окремі населені пункти регулярно зазнають обстрілів.

    Харківська область загалом залишається однією з найбільш вразливих через близькість до кордону з Росією. Попри звільнення значної частини територій у 2022 році, прифронтові райони й досі перебувають під постійною загрозою. Щоденно фіксуються обстріли, руйнування житлових будинків, підприємств і об’єктів критичної інфраструктури.

    Експерти зазначають, що евакуація цивільного населення є ключовим інструментом захисту в умовах інтенсивних бойових дій. Особливо це стосується дітей, які є найбільш вразливою категорією і найбільше страждають від наслідків війни — як фізично, так і психологічно.

    Таким чином, розширення зони обов’язкової евакуації на Харківщині свідчить про складну та небезпечну ситуацію на фронті. Влада закликає мешканців не зволікати з виїздом і скористатися можливістю евакуації, адже це питання передусім безпеки та збереження життя.

  • Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    На тлі посилення наступальних дій російських військ на сході та півдні України влада готується до можливого розширення евакуації цивільного населення з прифронтових територій. Йдеться насамперед про окремі населені пункти Донецької та Запорізької областей, де безпекова ситуація продовжує погіршуватися.

    За оцінками аналітиків та повідомленнями українських військових, російські підрозділи намагаються утримувати високий темп бойових операцій одразу на кількох ділянках фронту. Основний тиск зосереджений на Донеччині — у районах Слов’янська, Костянтинівки, Покровська та Новопавлівки, де тривають інтенсивні бої.

    У районі Покровська противник робить ставку на піхотні штурмові групи, намагаючись максимально скоротити дистанцію до українських позицій. Паралельно фіксується переміщення артилерії ближче до лінії бойового зіткнення, що дозволяє підвищити щільність вогню та ускладнює оборону.

    Попри це, українські сили продовжують стримувати наступ і проводять локальні контратаки, зберігаючи контроль над ключовими позиціями. На окремих ділянках фронту зафіксовано тактичні просування.

    На цьому тлі місцева влада розглядає сценарій розширення евакуації. У пріоритеті — вивезення родин із дітьми та інших вразливих категорій населення із зон підвищеного ризику. Рішення ухвалюватимуть залежно від розвитку ситуації на фронті та рівня загрози для цивільних.

  • Росіяни атакували дронами інфраструктуру: у Полтавській і Сумській областях спалахнули пожежі

    Росіяни атакували дронами інфраструктуру: у Полтавській і Сумській областях спалахнули пожежі

    Цієї ночі російські ударні безпілотники атакували українську інфраструктуру — у Полтавській і Сумській областях внаслідок прямих влучань і падіння уламків виникли масштабні пожежі та пошкодження інфраструктури. За інформацією Полтавської обласної військової адміністрації, внаслідок атак пошкоджено адміністративну будівлю, складські приміщення та рухомий склад залізничної інфраструктури, також зафіксовано влучання по енергетичному об’єкту.

    Голова Полтавської ОВА Володимир Когут повідомив, що через пошкодження енергетичної інфраструктури без світла залишилися 28 юридичних та 1 070 побутових споживачів. На місцях загорянь працюють рятувальники — тривають ліквідація пожеж та обстеження пошкоджень.

    Ранкові повідомлення також надходили з Сумщини: тамтешня ОВА інформує про ранкові удари ударними дронами по території громади. Зокрема, у Сумах внаслідок атаки постраждав тролейбус — за медичною допомогою звернулися пасажир і водійка; про їхній стан повідомили як про задовільний.

    ДСНС інформує і про наслідки нічних влучань у Харківській області: у Немишлянському районі Харкова сталося руйнування і пожежа на території цивільного підприємства. У всіх згаданих випадках, за даними рятувальників і місцевих адміністрацій, обійшлося без загиблих.

    Станом на зараз тривають аварійно-відновлювальні роботи в енергетиці та робота оперативних служб із ліквідації пожеж і усунення наслідків влучань. Місцеві ОВА закликають мешканців зберігати спокій, дотримуватися правил безпеки та слідкувати за офіційними повідомленнями органів місцевого самоврядування і ДСНС.

  • Кабмін розрахував, скільки українці зароблятимуть у 2026–2028 роках

    Кабмін розрахував, скільки українці зароблятимуть у 2026–2028 роках

    Кабінет Міністрів України оприлюднив прогноз економічного і соціального розвитку країни на 2026–2028 роки, згідно з яким середня номінальна зарплата зростатиме приблизно на 5 тисяч гривень щороку. Відповідні дані містяться у постанові №946, яка передбачає два сценарії розвитку — оптимістичний та песимістичний.

    Зарплати за оптимістичним сценарієм

    У разі значного покращення безпекової ситуації з 2026 року середньомісячна зарплата прогнозується на рівні:

    • 2026 рік — 30 240 грн;

    • 2027 рік — 35 268 грн;

    • 2028 рік — 39 758 грн.

    Зарплати за песимістичним сценарієм

    Якщо активна фаза війни триватиме, прогноз передбачає:

    • 2026 рік — 30 032 грн;

    • 2027 рік — 34 808 грн;

    • 2028 рік — 39 436 грн.

    Уряд також очікує, що кількість зайнятих у віці 15–70 років зросте з 13 млн осіб у 2026 році до 13,2 млн у 2028-му.

    Прогноз безробіття

    • Оптимістичний сценарій: зростання з 12,9% у 2026 році до 13,3% у 2027-му, після чого зниження до 12,8% у 2028-му.

    • Песимістичний сценарій: поступове зростання з 12,6% у 2026 році до 12,8% у 2028-му.

    Документ відзначає, що основний чинник різниці між прогнозами — безпекова ситуація в країні, яка визначатиме темпи відновлення економіки та ринку праці.

  • Угода про продовження статусу тимчасового захисту для українців узгоджена з Євросоюзом – повідомила Стефанішина

    Угода про продовження статусу тимчасового захисту для українців узгоджена з Євросоюзом – повідомила Стефанішина

    Україна узгодила з Європейським Союзом продовження статусу тимчасового захисту для своїх громадян. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, повідомила, що перегляд цього статусу відбудеться лише у випадку покращення безпекової ситуації в країні. Наразі такі умови не виповнилися.

    За словами Стефанішини, статус тимчасового захисту залишиться на колишніх умовах, а примусове повернення українців на батьківщину наразі не розглядається.

    Зміни в статусі тимчасового захисту для українців будуть впроваджуватись з урахуванням плавного повернення громадян. Однак це станеться після поліпшення ситуації з безпекою.

    Наразі за кордоном перебуває значна кількість українців, які залишили країну через війну. Проте статистика показує, що їхнє число зменшується. Зокрема, за останні місяці відмовилися від статусу тимчасового захисту близько 23,1 тисячі українців.

    Загалом, кількість осіб з тимчасовим захистом зменшилася в дев’яти країнах ЄС. Найбільшою популярністю серед українських біженців користується Німеччина, яка забезпечує їх соціальною підтримкою. Найвищий рівень допомоги для українців надають Швеція, Латвія, Німеччина, Литва, Румунія, Португалія та Данія.

    Проте, за прогнозами Національного банку України, після 2024 року очікується поступове повернення мігрантів в Україну. Цей процес буде поступовим, оскільки багато людей вже встигли адаптуватися до життя за кордоном. На 2024 рік прогнозується відтік 200 тисяч мігрантів.