Хрещатик

Позначка: антикорупційне законодавство

  • Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Як повідомляє близький до фінансових кіл ТГ канал ВІЙ, глава НБУ Андрій Пишний, на фоні ймовірної відставки, намагається приховати мільйонні зарплати правління та директорів департаментів Нацбанку.

    Зокрема, у фінансових колах відмічають цікаву тенденцію з приховування доходу менеджменту Нацбанку та уникнення декларування майнових змін у відповідності до ЗУ “Про запобігання корупції”.

    Так, згідно даних НАЗК доходи правління НБУ у вигляді зарплат за 2025 рік склали:

    Голова НБУ Андрій Пишний – 7,02 млн гривень;

    Перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук – 6,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Юрій Гелетій – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський- 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Ярослав Матузка – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ  Дмитро Олійник – 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Олексій Шабан – 5,6 млн гривень.

    Нагадаємо, Законом «Про запобігання корупції» передбачається, що у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку декларантом на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів декларант повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єктів декларування.

    Тобто, якщо разова місячна виплата менеджменту НБУ становить більше 166 тис гривень, оприлюднюється в реєстрі НАЗК.

    Але у Правління Нацбанку, як і у директорів департаментів, не спостерігаються регулярні повідомлення, хоча їх зарплата становить в середньому 400-500 тис гривень на місяць.

    Важливими аспектами при визначенні суттєвої зміни є саме разова операція одержання доходу, купівля майна чи здійснення видатку, а не сукупний дохід чи витрати за певний період.

    За інформацією джерел в Нацбанку, щоб не привертати увагу до мільйонних виплат Андрій Пишний дав вказівку бухгалтерії здійснювати дроблення зарплат на декілька виплат до граничної суми. Виключення – соціальні виплати, дохід та проценти від погашення ОВДП, тобто те, що це приховати неможливо.

    Водночас, аванс має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час (50%). У розрахунку авансу бере участь «голий» оклад, без надбавок, доплат, у тому числі й доплати до МЗП та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

    Таким чином бухгалтерія Андрія Пишного вимальовує особисті схеми та щотижнево виплачує менеджменту Нацбанку зарплату з метою не перевищення граничної суми в 166 тис гривень.

    Це є свідченням повного ігнорування антикорупційних законів, а також приховування неймовірної індексації зарплат під час військового стану.

    На прикладі директора департаменту внутрішнього аудиту Олени Авраменко, яка була призначена у 2024 році, можна відслідкувати «індексацію» зарплати даній категорії. В порівнянні з зарплатою попереднього директора Вадима Миронюка її дохід збільшився на 2 млн гривень на рік. Тепер він на рівні Правління – 6 млн гривень на рік.

    Аналогічна ситуація з подругою Пишного – директором департаменту комунікацій Юлією Євтушенко.

    Наведені у матеріалі факти мають стати підґрунтям для вивчення операції бухгалтерії Нацбанку яки започаткував Андрій Пишний.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний.

    Про основні скандали за участі Андрія Пишного на посаді глави Нацбанку читайте у нашому журналістському розслідуванні: Під главою НБУ “захиталось крісло”.

     

     

     

     

  • Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця повідомив про суттєві зміни у своєму майновому стані, задекларувавши придбання житлового будинку в Київській області. Відповідна інформація з’явилася в Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Згідно з повідомленням, посадовець придбав будинок у селі Богданівка Броварського району Київської області, а його вартість перевищила чотири мільйони гривень.

    Відповідно до декларації про суттєві зміни в майновому стані, яку Сергій Кислиця подав 10 липня, договір купівлі-продажу було укладено 3 липня 2026 року. Об’єктом придбання став житловий будинок загальною площею 137,9 квадратного метра, розташований у селі Богданівка. Задекларована вартість нерухомості становить 4 135 000 гривень, тоді як фактичні витрати на її придбання склали 4 230 000 гривень. Саме через перевищення встановленого законом порогу для значних витрат посадовець був зобов’язаний повідомити НАЗК про зміни у майновому стані.

    Сергій Кислиця обіймає посаду першого заступника керівника Офісу президента з початку 2026 року. До цього він працював першим заступником міністра закордонних справ України та багато років представляв Україну на міжнародній арені, зокрема як Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй. У січні Президент Володимир Зеленський призначив його до Офісу президента, де він відповідає за міжнародний напрям та координацію дипломатичної роботи.

    Остання щорічна декларація Кислиці за 2025 рік також свідчить про суттєві доходи посадовця. За підсумками минулого року він задекларував понад 2,7 млн гривень доходів. Основну частину становила заробітна плата, отримана під час роботи в Міністерстві закордонних справ, а також інші передбачені законом виплати. Крім цього, у декларації зазначено інше майно, яке перебуває у його власності.

    Зокрема, ще з 2006 року Сергій Кислиця володіє квартирою у Києві площею 42,5 квадратного метра. У 2024 році він також придбав ще одну квартиру в столиці площею 106,4 квадратного метра, вартість якої, відповідно до декларації, становила близько 8 млн гривень. Таким чином, новий будинок у Богданівці став черговим об’єктом нерухомості, який офіційно з’явився у майновій декларації посадовця.

    Окрім нерухомості, цього року Кислиця вже декларував придбання нового транспортного засобу. На початку року він повідомив про купівлю автомобіля Citroën C3 2020 року випуску, який, згідно з декларацією, коштував 658 тисяч гривень. Інформація про транспортний засіб також була внесена до Єдиного державного реєстру декларацій відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

    В Україні чиновники, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, зобов’язані повідомляти НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані. Такий обов’язок виникає у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатків, сума яких перевищує встановлений законом поріг. Подання такого повідомлення не означає виявлення будь-яких порушень, а є передбаченою законом процедурою фінансового контролю за статками посадових осіб.

    Система електронного декларування, яка функціонує під адмініструванням НАЗК, передбачає відкритий доступ до відомостей про майновий стан високопосадовців. Завдяки цьому суспільство може відстежувати зміни у складі майна, доходів та фінансових зобов’язань представників державної влади. У разі необхідності агентство має право проводити повну перевірку декларацій та встановлювати відповідність задекларованих активів законодавству.

    Наразі Сергій Кислиця публічно не коментував придбання нового будинку чи джерела фінансування покупки. Водночас інформація про угоду офіційно відображена у державному реєстрі декларацій, а тому є відкритою для громадськості. Станом на сьогодні будь-яких повідомлень від НАЗК або інших правоохоронних органів про порушення, пов’язані з цією декларацією, не надходило. Відомості про будинок є частиною виконання посадовцем вимог фінансового контролю та прозорості, встановлених українським законодавством.

  • Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    У деклараціях судді Господарського суду Києва Артема Селівона відсутні відомості про фінансові витрати, пов’язані з інвестицією його дружини в будівництво житлової нерухомості на Кіпрі. Попри те, що сам факт інвестування було задекларовано, інформація про суми внесків та здійснені платежі у звітності не відображена.

    Як з’ясували журналісти, наприкінці минулого року дружина судді вклала кошти у будівництво квартири на території Республіки Кіпр. Об’єкт наразі перебуває на стадії зведення, право власності ще не оформлене, однак фінансові зобов’язання у межах інвестиції вже виникли, оскільки будівництво передбачає поетапні платежі.

    Водночас у деклараціях Артема Селівона за відповідний період відсутні будь-які відомості про здійснені витрати або фінансові зобов’язання, пов’язані з цією інвестицією. Не зазначено ні розміру вкладених коштів, ні джерел їх походження, що є обов’язковими елементами фінансового контролю для суб’єктів декларування.

    Антикорупційне законодавство зобов’язує декларантів відображати не лише майно, яке перебуває у власності членів сім’ї, а й значні витрати та фінансові зобов’язання. Це стосується й інвестицій у нерухомість, зокрема в об’єкти, що перебувають на стадії будівництва, незалежно від того, в якій країні вони розташовані.

    Закон передбачає, що інвестиції у незавершене будівництво підлягають декларуванню саме на етапі здійснення платежів. Відсутність таких даних у деклараціях може свідчити про подання неповної інформації. У цьому випадку мова йде не про приховування самого факту інвестування, а про нерозкриття фінансових витрат, які мають ключове значення для оцінки доходів, способу життя та можливих ризиків конфлікту інтересів.

  • ВАКС конфіскував у прокурорки активи на 1,64 млн грн

    ВАКС конфіскував у прокурорки активи на 1,64 млн грн

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію частини майна прокурорки одного з департаментів Офісу Генерального прокурора. Йдеться про активи на суму 1,64 млн грн, які суд визнав необґрунтованими.

    Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що посадовиця отримала від матері подарунок у розмірі близько 1,95 млн грн для купівлі квартири. Водночас аналіз доходів і витрат її матері показав, що законним шляхом вона не могла накопичити більшу частину цієї суми.

    Таким чином, за даними НАЗК, саме 1,64 млн грн не мали підтвердженого легального походження. На підставі цього суд ухвалив рішення про їхню конфіскацію в дохід держави відповідно до ст. 290 ЦПК України.

    Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів від дати складення повного тексту.