Позначка: Amazon

  • Битва за штучний інтелект: Amazon готує поглинання стартапу Decart за рекордні 7 мільярдів доларів

    Битва за штучний інтелект: Amazon готує поглинання стартапу Decart за рекордні 7 мільярдів доларів

    Технологічний гігант Amazon веде активні переговори щодо придбання стартапу Decart, який спеціалізується на розробках у сфері штучного інтелекту, оцінюючи потенційну угоду приблизно у 7 мільярдів доларів. У разі успішного підписання договору корпорація отримає доступ до інноваційних інструментів для редагування відео у реальному часі та симуляції віртуальних середовищ для безпілотного транспорту й робототехніки. Наразі сторони ще не досягли остаточного консенсусу, і фінальне закриття угоди залежатиме від перебігу консультацій та можливої появи інших претендентів на перспективний актив.

    Американська компанія Decart зі штаб-квартирою у Сан-Франциско була заснована у 2023 році ізраїльськими інженерами Діном Лейтерсдорфом, Оріаном Лейтерсдорфом та Моше Шалевим. Менш ніж за кілька років команда створила унікальне програмне забезпечення, що значно спрощує розробникам процес перемикання між різними чіпами штучного інтелекту. Ця функціональність набуває критичного значення на глобальному ринку, де технологічні гіганти ведуть запеклу боротьбу за нарощування обчислювальних потужностей своїх серверів.

    Серед головних надбань стартапу виділяється спеціалізована модель Lucy, призначена для миттєвого монтажу та обробки відеоматеріалів без затримок. Інша розробка компанії – алгоритм Oasis – здатна генерувати інтерактивні симульовані середовища, які є незамінними під час навчання, калібрування та тестування автономних систем водіння і складних роботів. Стрімкий зліт компанії привернув увагу провідних венчурних інвесторів: ще у травні бізнес оцінювали майже у чотири мільярди доларів, коли стартап залучив триста мільйонів доларів інвестицій у раунді на чолі з фондом Radical Ventures за участі корпорації Nvidia.

    Цікаво, що раніше придбати перспективний проєкт намагалася компанія Anthropic. Наприкінці літа розробники розглядали варіант купівлі активу за шість мільярдів доларів, однак у вересні після комплексної перевірки та фінансового аудиту вирішили відмовитися від цієї ідеї. Відмова конкурентів відкрила вікно можливостей для Amazon, яка прагне закріпити своє лідерство у гонці генеративних моделей будь-якою ціною.

    Потенційне придбання повністю вкладається у глобальну стратегію розширення цифрової імперії. Раніше корпорація уклала масштабну угоду з компанією OpenAI на тридцять вісім мільярдів доларів для розгортання моделей на потужностях власного хмарного сервісу, а також збудувала гігантський дата-центр вартістю одинадцять мільярдів доларів у штаті Індіана. Разом із тим, настільки стрімка експансія штучного інтелекту дедалі частіше породжує гучні конфлікти: нещодавно голлівудський актор Ніколас Кейдж відкрито відмовився надати дозвіл на використання цифрових образів і алгоритмів у серіалі «Нуар Людина-павук», поставивши під сумнів подальшу співпрацю зі студією через етичні ризики неконтрольованого застосування штучного інтелекту.

  • Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження 100% мит на імпорт французьких вин і шампанського, якщо Франція не скасує податок на цифрові послуги, який зачіпає американські технологічні компанії. Йдеться про чергове загострення давнього торговельного конфлікту між Вашингтоном і Парижем, який знову вийшов на політичний рівень напередодні саміту G7.

    Про це повідомляє The New York Post.

    За словами Трампа, він уже порушував це питання у розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном. Американський лідер наполягає, що Франція має відмовитися від 3% податку на цифрові послуги, який стягується з доходів великих технологічних компаній, що працюють на французькому ринку. Під дію цього збору підпадають такі корпорації, як Google, Amazon, Meta та Apple.

    Трамп заявив, що у разі збереження цього податку США будуть змушені вдатися до жорстких заходів у торгівлі, зокрема до запровадження повного мита на один із ключових символів французького експорту — вино та шампанське. За його словами, це буде відповіддю на «несправедливе оподаткування американських компаній» і спробою захистити економічні інтереси США.

    Він підкреслив, що рішення є умовним і може бути скасоване, якщо Франція перегляне свою податкову політику щодо цифрових корпорацій. У своїх коментарях Трамп фактично пов’язав торговельні обмеження з вимогою демонтувати чинну систему цифрового оподаткування.

    Французький цифровий податок, який часто називають податком GAFAM, діє з 2019 року і був запроваджений як відповідь на те, що великі технологічні компанії сплачують непропорційно низькі податки у країнах, де фактично отримують прибутки. Франція стверджує, що цей механізм дозволяє вирівняти податкове навантаження та забезпечити справедливіші умови для національних економік Європи.

    Натомість у США цей податок неодноразово критикували, вважаючи його дискримінаційним щодо американських компаній. Саме ця суперечність уже кілька років є одним із джерел напруги у трансатлантичних економічних відносинах і періодично призводить до загострень на рівні торговельної політики.

    Поточна заява Трампа прозвучала напередодні саміту G7, який проходить у французькому Евіані. Там лідери провідних економік світу обговорюють глобальні правила торгівлі, цифрового регулювання та оподаткування транснаціональних корпорацій. У цьому контексті погрози нових мит можуть ускладнити переговори між США та європейськими партнерами.

    Економічний вимір конфлікту є суттєвим, оскільки Сполучені Штати залишаються одним із найбільших ринків для французького вина. Щороку Франція експортує до США продукції виноробної галузі на понад два мільярди доларів, і саме цей сегмент може стати найбільш вразливим у разі запровадження 100% мит.

    Французька сторона поки офіційно не відповіла на нові заяви американського президента, однак подібні торговельні суперечки між Парижем і Вашингтоном вже виникали раніше і неодноразово завершувалися тимчасовими компромісами після переговорів на рівні урядів або в межах Європейського Союзу.

    Ситуація навколо цифрового податку залишається одним із ключових пунктів розбіжностей у глобальній економічній політиці, оскільки різні країни намагаються знайти баланс між оподаткуванням цифрових гігантів і збереженням інвестиційної привабливості. Заява Трампа лише підсилю

  • Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Компанія Zoom Communications несподівано стала одним із найбільших бенефіціарів буму штучного інтелекту. Інвестиція в американський ШІ-стартап Anthropic, який створив чатбот Claude, уже принесла Zoom близько $1 млрд прибутку, а потенційно ця сума може зрости до $3 млрд. Про це стало відомо після оприлюднення нових фінансових документів компанії та публікацій Bloomberg і Financial Times.

    Ще на початку 2023 року Zoom інвестувала приблизно $97 млн у Anthropic у межах стратегічного партнерства. Тоді компанія шукала шляхи інтеграції генеративного штучного інтелекту у власні сервіси відеозв’язку, корпоративних комунікацій та автоматизації робочих процесів. Перший транш становив близько $51 млн, а згодом компанія додатково вклала ще $46 млн.

    На той момент Anthropic лише набирала обертів після створення колишніми співробітниками OpenAI Даріо Амодеєм і Даніелою Амодей. Однак за два роки стартап перетворився на одного з головних конкурентів OpenAI, а його флагманська модель Claude — на одного з найпотужніших ШІ-асистентів на ринку.

    Станом на травень 2026 року вартість частки Zoom в Anthropic оцінюється приблизно у $1,27 млрд. Таким чином компанія вже отримала паперовий прибуток понад $1 млрд лише завдяки стрімкому зростанню оцінки Anthropic.

    Справжній ажіотаж навколо Anthropic почався після нового інвестиційного раунду, про який раніше повідомляло Financial Times. Компанія веде переговори щодо залучення ще $30 млрд фінансування, а її оцінка може перевищити $900 млрд. Якщо угоду буде завершено, вартість пакета Zoom може зрости майже до $3 млрд, що означатиме збільшення інвестиції майже у 30 разів.

    Аналітики вже називають вкладення Zoom однією з найуспішніших корпоративних інвестицій останніх років у сфері штучного інтелекту. Після публікації квартальної звітності аналітик KeyBanc Джексон Адер заявив, що «вчасна інвестиція у фінансову ракету» стала одним із ключових драйверів росту акцій Zoom останніми тижнями.

    Для самої Zoom ця історія має особливе значення. Після пандемії COVID-19 компанія зіткнулася зі складним періодом: попит на відеоконференції стабілізувався, конкуренція з боку Microsoft Teams та Google Meet посилилася, а інвестори почали вимагати нових напрямів розвитку. Саме тому ставка на генеративний ШІ стала для Zoom не лише технологічним експериментом, а й питанням довгострокового виживання.

    Компанія вже інтегрує моделі Claude у свої сервіси Zoom AI Companion, автоматичні підсумки зустрічей, інструменти для корпоративного аналізу та генерації контенту. На ринку вважають, що Zoom намагається перетворитися з простого сервісу відеодзвінків на повноцінну платформу для бізнес-комунікацій із вбудованим штучним інтелектом.

    Anthropic тим часом продовжує стрімко нарощувати вплив у глобальній ШІ-індустрії. Компанія була заснована у 2021 році групою колишніх працівників OpenAI, які зробили акцент на так званому “безпечному ШІ” — системах із кращим контролем, нижчим ризиком помилок і більш передбачуваною поведінкою моделей.

    Саме Claude став одним із найбільш обговорюваних продуктів 2025–2026 років. Модель активно використовують у програмуванні, роботі з документами, корпоративній автоматизації та створенні автономних ШІ-агентів. У багатьох тестах Claude демонструє результати, які напряму конкурують із GPT-моделями OpenAI.

    Окрему увагу інвесторів привертає й те, хто саме вкладає кошти в Anthropic. Серед головних партнерів компанії — Amazon і Google, які вже інвестували десятки мільярдів доларів у розвиток Claude та хмарної інфраструктури для навчання моделей. Amazon використовує Anthropic як ключового ШІ-партнера для розвитку AWS, тоді як Google інтегрує рішення компанії у власну екосистему.

    Фактично ринок штучного інтелекту перетворюється на нову “золоту лихоманку” Кремнієвої долини. Інвестори дедалі активніше оцінюють не поточний прибуток компаній, а їхню здатність контролювати майбутню інфраструктуру ШІ. Саме тому оцінки Anthropic, OpenAI та інших гравців зростають рекордними темпами.

    Financial Times раніше писала, що потенційний вихід Anthropic, OpenAI та SpaceX на біржу може спровокувати один із найбільших перерозподілів капіталу на Волл-стріт за останні десятиліття. Інституційні інвестори, пенсійні фонди та технологічні корпорації вже зараз намагаються отримати доступ до компаній, які можуть стати домінантами нової епохи штучного інтелекту.

    Для Zoom ця історія стала рідкісним прикладом того, як компанія, яку ще нещодавно вважали “переможцем пандемії, що втратив темп”, раптом опинилася серед головних фінансових вигодонабувачів AI-буму. І якщо оцінка Anthropic справді наблизиться до $900 млрд, інвестиція Zoom може стати одним із найуспішніших корпоративних рішень у сучасній історії технологічного ринку.

  • Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран заявив про намір посилити контроль над підводною інтернет-інфраструктурою, яка проходить через Ормузьку протоку та Перську затоку, і фактично пригрозив світу масштабними наслідками у разі конфронтації навколо цього питання. У Тегерані хочуть запровадити нові правила для міжнародних технологічних компаній та операторів кабельних систем, а також отримати фінансовий і технічний контроль над частиною глобального цифрового трафіку.

    Про це повідомляє CNN. За інформацією телеканалу, іранська влада планує змусити найбільші світові IT-компанії, серед яких Google, Microsoft, Meta та Amazon, сплачувати кошти за використання підводних кабелів, що проходять через регіон Перської затоки та поблизу іранських територіальних вод.

    Ініціатива прозвучала на тлі різкого загострення відносин між Іраном і Заходом та зростання напруги навколо Ормузької протоки — одного з ключових стратегічних вузлів не лише для світової енергетики, а й для глобальної цифрової інфраструктури. Через цей регіон проходять важливі підводні комунікаційні системи, які забезпечують передачу інтернет-трафіку, фінансових даних, хмарних сервісів та міжнародних телекомунікацій між Європою, Азією і країнами Близького Сходу.

    Речник іранських військових сил Ібрагім Зольфагарі раніше прямо заявив, що Тегеран “введе плату за інтернет-кабелі”. За його словами, міжнародні компанії мають підкорятися іранському законодавству, якщо використовують кабельну інфраструктуру, що проходить через регіон. Крім того, Іран планує вимагати ліцензійні збори від операторів кабелів та фактично монополізувати роботи з ремонту й технічного обслуговування таких систем, передавши ці повноваження виключно місцевим компаніям.

    Аналітики зазначають, що подібний підхід означає спробу Ірану отримати політичний та економічний важіль впливу на міжнародні цифрові комунікації. Фактично йдеться не лише про фінансові претензії, а й про прагнення встановити частковий контроль над стратегічною інтернет-інфраструктурою, через яку проходить значна частина світового трафіку.

    За даними CNN, у регіоні Перської затоки розташовано десятки підводних кабелів, однак безпосередньо через територіальні води Ірану проходять щонайменше два великі канали зв’язку — Falcon та Gulf Bridge International (GBI). Водночас навіть непрямий вплив на інші лінії зв’язку або загроза їх пошкодження може спричинити серйозні глобальні наслідки.

    Експерти наголошують, що сучасна світова економіка критично залежить від підводної кабельної мережі. Саме через такі кабелі проходить переважна більшість міжнародного інтернет-трафіку, банківських операцій, біржових угод, корпоративних даних та роботи глобальних хмарних сервісів. Пошкодження навіть кількох ключових ліній може призвести до масштабних перебоїв у роботі цифрової економіки.

    Особливу тривогу викликає той факт, що країни Перської затоки останніми роками стали важливими центрами розміщення датацентрів та серверної інфраструктури міжнародних корпорацій. Зокрема, у регіоні активно розвиває свою цифрову інфраструктуру Amazon. У разі порушення роботи кабелів значна частина цих датацентрів може втратити стабільний зв’язок із глобальною мережею.

    За оцінками експертів, наслідки можуть зачепити не лише Близький Схід. Одним із найбільш уразливих напрямків називають Індію, яка є одним із найбільших світових центрів IT-аутсорсингу та обробки цифрових даних. Перебої у передачі трафіку між Азією та Європою можуть паралізувати роботу міжнародних сервісів, кол-центрів, фінансових платформ та технологічних компаній, які працюють через індійську інфраструктуру.

    Крім того, серйозний удар може бути завданий світовій фінансовій системі. Підводні кабелі забезпечують роботу міжнародних банківських мереж, біржових майданчиків і платіжних систем. Навіть короткочасне порушення зв’язку здатне вплинути на швидкість транзакцій, фінансову торгівлю та роботу глобальних ринків.

    У матеріалі CNN також згадується ризик можливого залучення союзників Ірану — єменських хуситів. На Заході побоюються, що вони можуть повторити сценарій атак на кабельну інфраструктуру в Червоному морі. У 2024 році подібні диверсії вже призвели до пошкодження кількох кабелів, через що, за оцінками операторів, постраждало близько 25% світового інтернет-трафіку.

    Тоді наслідки відчули користувачі та компанії в Європі, Азії та Африці, а міжнародні телекомунікаційні оператори були змушені екстрено перенаправляти трафік через резервні маршрути. Цей інцидент став одним із найбільших попереджень про вразливість глобальної цифрової інфраструктури перед геополітичними конфліктами.

    Попри жорсткі заяви Тегерана, експерти зазначають, що реалізація плану з примусовими виплатами для міжнародних корпорацій виглядає складною через американські санкції проти Ірану. Більшість західних компаній не мають права здійснювати фінансові операції з іранськими структурами. Водночас аналітики побоюються, що у разі подальшої ескалації Тегеран може використати загрозу фізичного пошкодження кабелів як елемент політичного тиску на Захід і глобальний бізнес.

    На цьому тлі міжнародні експерти дедалі частіше говорять про необхідність посилення захисту підводної інфраструктури, адже сучасна цифрова економіка дедалі більше залежить від мережі кабелів, прокладених на дні океанів і морів, які залишаються однією з найменш захищених критичних систем світу.