Хрещатик

Позначка: алкоголь

  • У Києві співробітник СБУ збив підлітка на пішохідному переході

    У Києві співробітник СБУ збив підлітка на пішохідному переході

    У столиці стався резонансний інцидент за участю співробітника Служби безпеки України, який на пішохідному переході збив 15-річного підлітка. Про це повідомив народний депутат Олександр Дубінський, який наразі перебуває в київському СІЗО.

    Він опублікував відео інциденту, на якому чорний позашляховик на великій швидкості збиває підлітка, що переходить дорогу по “зебрі”.

    За словами Дубінського, за кермом був співробітник СБУ Артур Герчак, який вже взятий під варту. Нардеп публікує фотографії його затримання і заявляє, що в його крові було виявлено 1,44 проміле алкоголю (при нормі 0,3).

    “Герчак Артур Миколайович, 1988-го року народження. Співробітник департаменту Д СБУ, який відповідає за знищення УПЦ. Позавчора, о 15:22 збив на пішохідному переході 13-ти річного хлопчика, у стані алкогольного сп’яніння (1,4 проміле). Дитина в критичному стані. Зараз Малюк і начальник Герчака Єгор Климук намагаються зам’яти цей скандал.”

    Дитина в реанімації.

    Офіційні джерела поки не підтверджують цю інформацію.

  • БЕБ розкрила підпільний алкогольний бізнес на Львівщині

    БЕБ розкрила підпільний алкогольний бізнес на Львівщині

    Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) на Львівщині викрили потужну схему виготовлення та збуту контрафактного алкоголю. Під час обшуків у Львові було вилучено понад 200 тисяч пляшок горілки з підробленими акцизними марками на суму понад 23 мільйони гривень.

    Злочинна група організувала нелегальну торгівлю підакцизними товарами, продаючи контрафактні алкогольні напої оптом та в роздріб, при цьому всі операції не відображалися в бухгалтерії та податковому обліку. Це дозволяло ухилятися від сплати податків, що завдавало значної шкоди державному бюджету.

    Правоохоронці виявили сховище, яке належало власнику заводу з виробництва алкоголю, де і зберігалися підроблені пляшки горілки різних марок та об’ємів. Вся продукція була оснащена фальшивими акцизними марками, що порушувало законодавство.

    Зараз слідчі встановлюють причетність службових осіб ліцензованого виробника алкоголю до цього незаконного бізнесу. Також у поле зору потрапили власники торгових марок, які можуть бути залучені до схеми.

    Розслідування ведеться за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів, а також за ухилення від сплати податків у великих розмірах.

  • У Києві водійка Tesla Model скоїла смертельну ДТП у стані алкогольного сп’яніння

    У Києві водійка Tesla Model скоїла смертельну ДТП у стані алкогольного сп’яніння

    У столиці України 41-річна жінка, яка керувала електромобілем Tesla Model 3, скоїла смертельну дорожньо-транспортну пригоду, унаслідок якої загинули двоє людей. Як повідомила Київська міська прокуратура, водійка перебувала за кермом у стані алкогольного сп’яніння з показником 1,84 проміле.

    “Повідомлено про підозру 41-річній жінці у вчиненні ДТП в стані алкогольного сп’яніння, що спричинило загибель двох пасажирів (ч. 4 ст. 286-1 КК України)”, – повідомили у прокуратурі.

    ДТП, як вказано, сталася вночі 28 грудня 2024 року.

    “Встановлено, що водійка автомобіля “Tesla Model 3″, рухаючись по вулиці Василя Липківського, повертаючи ліворуч, не впоралась з керуванням автомобіля, у результаті чого його винесло на тротуар, де машина зіткнулася з парканом та перекинулася на дах”, – вказали у прокуратурі.

    Внаслідок зіткнення 40-річний пасажир та 41-річна пасажирка автомобіля від отриманих тілесних ушкоджень, як повідомляється, загинули на місці

    “Прилад Драгер зафіксував у кермувальниці автомобіля 1,84 проміле алкоголю”, – ідеться у повідомленні.

    Наразі жінці, як зазначається, повідомлено про підозру та вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

  • Різдвяний стіл у 2024 році: витрати зросли на 40%

    Різдвяний стіл у 2024 році: витрати зросли на 40%

    Цьогоріч вартість традиційного різдвяного столу в Україні суттєво зросла, досягнувши 1365 грн за набір із 12 традиційних страв. Це на 40% більше, ніж у 2023 році. Про це повідомляють дослідження Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

    Зазначається, що у розрахунок брали такі страви: кутя і узвар, смажена риба, вінегрет, вареники (з картоплею, з капустою, з вишнями), тушкована капуста, борщ пісний з квасолею, смажена картопля, овочі свіжі та солоні.

    За розрахунками науковців, пшенична кутя — 950 г продуктів традиційної рецептури — обійдеться у 175,05 грн і стане другою за вартістю стравою на святковому столі. Найдорожчими інгредієнтами страви цього року стали мак — 68,5 грн за 200 г, волоські чищені горіхи — 44,89 грн та родзинки – 21,73 грн за 100 г відповідно. Основна складова куті — крупа пшенична з твердої пшениці — коштуватиме 21,30 грн за 400 г. За мед заплатимо ще 16,90 грн за 100 г і додамо трохи цукру (50 г) за 1,73 грн.

    Традиційний узвар готується з сушених яблук, груш і чорносливу. Готові набори цих фруктів для узвару коштують у супермаркетах 105,36 грн (600 г на 2 л води).

    Найдорожчою стравою цього року буде смажена риба — 306,97 грн. За 2 кг живого коропа доведеться заплатити 301 грн, а за 200 г борошна — 5,97 грн.

    Третьою за вартістю стравою буде борщ пісний з квасолею. За 2,535 кг продуктів (на 2 л води) доведеться віддати 131,94 грн. Найдорожчою складовою тут є квасоля біла суха (300 г) — 43,53 грн. Овочева складова становитиме: картопля (362 г) — 12,59 грн, капуста (300 г) — 12,66 грн, цибуля (100 г) — 1,75 грн, морква (400 г) — 12,08 грн, буряк (800 г) — 16,15 грн. Необхідно буде додати по 70-75 г помідорів — 8,31 грн та томатної пасти — 11,82 грн. Ще трохи цукру — 1,73 грн за 50 г, рослинної олії — 6,21 грн за 80 г, за смаком: перець чорний та сіль (1,87 грн), лавровий лист (3,24 грн) або зелень.

    Салат «Вінегрет» (1,73 кг продуктів) коштуватиме 67,75 грн. Найдорожчими складовими будуть бочкові солоні огірки 21,40 грн за 200 г. За овочі заплатимо: картопля (600 г) — 20,86 грн, буряк (400 г) — 8,08 грн, морква (378 г) — 11,42 грн, цибуля (100 г) — 1,75 грн. Заправка рослинною олією коштує 3,88 грн за 50 г та сіль за смаком — 0,36 грн.

    Вареники з картоплею (1,51 кг продуктів) коштуватимуть 50,06 грн, зокрема картопля (1 кг) — 34,77 грн, борошно (500 г) — 14,93 грн, сіль (10 г) — 0,36 грн.

    Вареники з капустою (1,481 кг продуктів) вартують 52,50 грн. Для приготування тіста заплатимо за борошно 14,93 грн (500 г), а за сіль (10 г) — 0,36 грн. Сира капуста коштуватиме 25,32 грн за 600 г, морква (189 г) — 5,71 грн, а цибуля (132 г) — 2,30 грн. Рослинна олія для заправки (50 г) — 3,88 грн.

    Вареники з вишнею складаються з пісного тіста і морожених вишень. Борошно (500 г) — 14,93 грн, трохи солі (10 г) — 0,36 грн. Левову частку вартості таких вареників займають вишні — 54,45 грн за 300 г. Загалом вартість таких вареників становитиме 69,74 грн (за 810 г продуктів).

    Тушкована капуста (2,229 г продуктів) обійдеться у 109,88 грн. Найдорожчими тут є гриби печериці (300 г) — 43,88 грн. Вартість овочів становитиме 59,43 грн: 1 кг капусти — 42,20 грн, 189 г моркви — 5,71 грн, 660 г цибулі — 11,52 грн. Сіль і перець за смаком — 0,36 грн та рослинна олія (80 г) — 6,21 грн.

    Смажена картопля готується на 100 г рослинної олії (7,76 грн) із 1 кг картоплі (34,77 грн) і 132 г цибулі (2,30 грн) з додаванням солі і перцю за смаком (0,36 грн). Всього витрат — 45,19 грн.

    Окремо ставлять на стіл соління: квашена капуста — 75 грн за 500 г і огірки солоні бочкові — 42 грн за 400 г.

    Також на столі присутні свіжі овочі — огірки (70 грн) і помідори (64 грн) по 500 г відповідно.

    «З огляду на висхідну динаміку цін на продукти харчування, вартість різдвяного столу 2024 року складе 1365 грн. Це на 41% перевищить минулорічний показник у 970 грн. Таке подорожчання значною мірою є наслідком проблем, пов’язаних із повномасштабним вторгненням рф на територію України та воєнними діями, що тривають», — підсумував директор ННЦ ІАЕ, академік НААН Юрій Лупенко.

    Нагадаємо, у період зимових свят 65% українців планують зробити святкові покупки, свідчить дослідження “Святковий шопінг українців” від Deloitte. Це більше, ніж у 2023 році (59%) та 2022-му (61%).

    Основна частина святкового бюджету витрачатиметься на харчові продукти, іграшки для дітей, одяг, взуття, предмети домашнього вжитку та алкоголь. Середній чек у більшості покупців (57%) становитиме від 1000 до 5000 грн, причому 85% українців купуватимуть новорічні товари для своїх родин.

  • Жінка підірвала гранату під час застілля, загинули троє

    Жінка підірвала гранату під час застілля, загинули троє

    У селі Малий Березний на Закарпатті сталася жахлива трагедія: під час застілля 32-річна жінка підірвала гранату, внаслідок чого загинули троє осіб, включно з її батьками. Вижив лише її 14-річний син, який і викликав поліцію.

    29 листопада о 22:39 підліток зателефонував до поліції, повідомивши про виявлення тіла дідуся. На місце події виїхала слідчо-оперативна група разом із криміналістами.

    У будинку поліцейські знайшли тіла 32-річної жінки, її 55-річної матері та 70-річного батька. Встановлено, що під час застілля загиблі розпивали алкогольні напої, коли жінка взяла до рук гранату невідомого походження та привела її в дію.

    При обшуку приміщення правоохоронці виявили ще три приховані гранати. Боєприпаси вилучено, а їх походження з’ясовується.

    За фактом трагедії поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство). Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення обставин інциденту та джерела походження гранат.

  • “Що у п’яного на язиці, те у тверезого на думці”?

    “Що у п’яного на язиці, те у тверезого на думці”?

    З давніх-давен існує прислів’я: “Що у п’яного на язиці, те у тверезого на думці”. Це висловлювання часто вживається для опису ситуацій, коли п’яні люди зізнаються у речах, які зазвичай залишаються невисловленими в тверезому стані. Але чи дійсно алкоголь дозволяє нам “виплеснути” правду? Нещодавні дослідження на цю тему проливають світло на цей складний аспект людської поведінки.

    Вважається, що людина під дією алкоголю говорить те, що думає. Всім відоме прислів’я: що у п’яного на язиці, те у тверезого на думці. Проте з цим можна посперечатися. Вживання алкоголю може змінити мозок таким чином, що люди частіше висловлюють свою думку, але наслідки не завжди однозначні, пише LiveScience.

    Алкоголь має репутацію так званої сироватки правди. Старе латинське прислів’я In vino veritas, що означає “Правда у вині”, лише одне з низки висловлювань, які увічнюють ідею, що алкоголь – це свого роду сироватка правди. Фразу приписують Плінію Старшому, римському вченому, історику та воїну, хоча подібні афоризми можна простежити ще далі, до Стародавньої Греції. Але чи справді випивка змушує людей говорити правду, чи вони починають більше фантазувати. Вчені вирішили це перевірити.

    І правда, і фантазії, й дурниці…

    Алкоголь  дійсно збільшує ймовірність того, що ми говоримо все, що думаємо. У деяких випадках це може бути правдою. В інших випадках це може бути те, що ви вважаєте правдою в стані алкогольного сп’яніння. Протверезівши, ви думатимете й відчуватимете інакше. Навіть пам’ять працюватиме інакше.

    Тому ймовірність того, що хтось висловить свою думку після кількох чарок, однозначно вища. Але також є ймовірність, що сказане напідпитку не відповідатиме дійсності, коли люди протверезіють. Попри те, що широкий пошук в Інтернеті не дав жодних прямих результатів дослідження того, як алкоголь впливає на чесність, дослідження про вплив алкоголю на особистість, емоції та пізнання допомагають підтвердити цю ідею.

    Так, дослідження 2017 року описало, як особистість учасників змінилася після вживання алкоголю. Сторонні спостерігачі відзначили, що найбільшою зміною особистості учасників після випивки було те, що вони стали набагато відкритішими з оточуючими. Вони більше спілкувалися й, вірогідно, більше розповідали про себе.

    Алкоголь посилює емоції. Тому люди більше сміються, якщо проводять час в хорошій компанії, і можуть більше плакати після пива, якщо їхні справи – сумні. Також з одного боку п’яні люди говорять те, що спадає їм на думку прямо зараз, а з іншого, їхні думки й емоції викривленні, а отже сприймати сказане серйозно – найчастіше не можна.

  • У водійки, яка їхала з трьома дітьми, рівень алкоголю перевищував норму в 15 разів

    У водійки, яка їхала з трьома дітьми, рівень алкоголю перевищував норму в 15 разів

    У Чернігівській області сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода, яка привернула увагу до проблеми нетверезого водіння. Поліція зупинила 35-річну жінку, яка керувала автомобілем з трьома дітьми в салоні. Рівень алкоголю в її крові перевищував норму майже в 15 разів.

    “Поліцейські відділу реагування патрульної поліції Чернігівського райуправління склали низку адмінпротоколів на 35-річну водійку автомобіля “ВАЗ”, яка керувала транспортом у нетверезому стані. В салоні перебували троє її неповнолітніх дітей”, – ідеться у повідомленні.

    Під час патрулювання в одному з сіл Березнянської громади Чернігівського району увагу поліцейських відділу реагування патрульної поліції, як вказано, привернув автомобіль “ВАЗ”, водійка якого була не пристебнута ременем безпеки.

    “Коли ж патрульні зупинили автівку для перевірки, жінка-водій при спілкуванні виявила явні ознаки алкогольного сп’яніння. При цьому, окрім самої водійки, у салоні перебували троє її неповнолітніх дітей та кума”, – ідеться у повідомленні.

    “На місці події, у встановленому законом порядку, поліцейські провели тест стану правопорушниці за допомогою приладу Drager. Апарат показав, що вміст алкоголю в крові жінки сягав 2,98 проміле – майже у 15 разів вище за гранично допустиму межу (0,2 проміле)”, – вказали у поліції.

    Також виявилося, що жінка не має жодних документів ні на транспортний засіб, ані на право керування ним.

    Правоохоронці відсторонили 35-річну жінку від керування автомобілем та склали на неї адміністративні матеріали за низку порушень правил дорожнього руху: за частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом особою в стані сп’яніння); за частиною 2 статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, що не має права керування транспортними засобами); за частиною 5 статті 121 КУпАП (порушення правил користування ременем безпеки).

  • Інваліди з України вбили і розчленували чоловіка у Німеччині

    Інваліди з України вбили і розчленували чоловіка у Німеччині

    Життя сімейної пари інвалідів з України, що проживала в місті Нордхорн на кордоні з Нідерландами, обернулося на справжню кошмарну трагедію, яка шокувала німецьку громадськість.

    Сімейна пара інвалідів з України в Німеччині вбила і розчленувала чоловіка.

    Про це пише газета Grafschafter Nachrichten.

    Чоловік і жінка проживали в місті Нордхорн на кордоні з Нідерландами. Під час пиятики з громадянином Латвії, чоловік – інвалід-візочник – приревнував дружину до гостя і вбив його ударом пляшки по голові.

    Бажаючи уникнути відповідальності, вони розпиляли тіло циркулярною пилкою і скинули рештки в канал, розклавши їх по пакетах. Але поліція через два тижні вирахувала подружжя. Зараз їх судять у місті Оснабрюк.

  • Тіньова економіка в підакцизних товарах, які втрати для держави та шляхи їх зменшення

    Тіньова економіка в підакцизних товарах, які втрати для держави та шляхи їх зменшення

    Стан справ з оподаткуванням підакцизних товарів в Україні, таких як пальне, тютюн і алкоголь, продовжує залишатися в центрі уваги експертів і владних структур. Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи та асоційований експерт CASE Україна, розглядає причини, чому уряд не зміг ефективно приборкати тіньовий ринок цих товарів і що можна зробити для мінімізації “сірих” схем.

    За останній час уряд розглядає пропозиції щодо збільшення податкових ставок, зокрема ПДВ та військового збору. Проте, несплату податків в результаті різних схем оцінюється на 300 мільярдів гривень щорічно. Лише “сірі” схеми в галузі підакцизних товарів призводять до втрат бюджету приблизно на 40 мільярдів гривень на рік.

    За даними аналітичних центрів, тренди на ринку підакцизних товарів у 2023 році та першому кварталі 2024 року показали різні напрямки щодо динаміки тіньової частки. Наприклад, в галузі нафтогазу спостерігалася тенденція до зниження тіньової частки з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, але у першому кварталі 2024 року вона знову зросла до 18%. У тютюновій галузі зростання тіньової частки відбулося з 6% у 2020 році до 19% у 2023 році. Щодо алкогольної продукції, тіньова частка знизилася до 38% у 2023 році, але знову піднялася до 41% у першому кварталі 2024 року.

    Загальна картина показує, що ринок підакцизних товарів піддавався значним змінам, що потребує уважного аналізу та ефективних заходів контролю з боку владних структур.

    На ринку пального в Україні триває постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів зі “схемами” мінімізації податків, яка за останні роки мала змінні успіхи. Протягом 2023 року особливо активною виявилася Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. Результатом її роботи стали внесені зміни до законодавства та проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції за дорученням БЕБ, Поліції та ДПС.

    У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно зайнявся мінімізацією схем у сфері підакцизних товарів. Останні місяці характеризувались інтенсивною діяльністю перевіряючих та правоохоронних органів, що значно ускладнило роботу “сірих” та “чорних” схем. Як результат, обсяги легальних продажів пального почали зростати у березні-травні, що призвело до зменшення тіньової частки.

    Щодо тютюнової продукції, для визначення рівня тіні у галузі застосована методологія міжнародної організації Healthy Initiatives. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології у 2023 році, 22,2% дорослого населення України є теперішніми курцями сигарет. Сигарети залишаються найбільш популярними тютюновими виробами (83% від усіх споживачів тютюнових виробів), хоча вживання електронних сигарет (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальяну (2,6%) також зазнає певного поширення.

    Аналіз тіньової частки на ринку сигарет показав, що в середньому протягом року вона становить 19%, з аномальним показником 23,5% у четвертому кварталі 2023 року. Загалом, втрати бюджету від несплати податків з тютюнової продукції у 2023 році оцінюються на рівні 18-20 мільярдів гривень.

    У першому кварталі 2024 року в Україні спостерігалося значне зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, згідно з даними дослідницької компанії Kantar. Загалом, частка нелегальної продукції склала 19,1%, що є наслідком зменшення як частки підробленої продукції (до 8,7%), так і продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту, але нелегально реалізованої в Україні (до 9,2%).

    Лідерами з розповсюдження нелегальної продукції є шість областей України, де реалізується 67% таких виробів: Дніпропетровська (18%), Одеська (13%), Київ і Київська область (11%), Харківська (10%), Хмельницька (8%), Львівська (6%).

    Як і у випадку з пальним, ситуації на ринку тютюнових виробів приділяється особлива увага комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки. За результатами аналізу схем у цій галузі було внесено істотні зміни до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та контролюючим органам. Наразі вдалося зберегти рівень тіні в межах 20%, однак значного зниження тіньової економіки досягнуто ще не вдалося.

    У сфері алкогольних виробів, для оцінки рівня тіньової економіки застосовувались дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інформація щодо надходжень податків за роками, використання алкоголю населенням. У першому кварталі 2024 року загальний рівень споживання алкогольних напоїв оцінюється на рівні 8,82 літра чистого етилового спирту на одну особу. Тіньове споживання складає приблизно 3,65 літра (що становить 41% ринку), що призводить до втрат бюджету в середньому 7-8 мільярдів гривень щорічно.

    Незважаючи на заходи, проведені Верховною Радою та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки, частка тіньової економіки в підакцизних галузях залишається значною, що призводить до великих втрат для державного бюджету – 37-40 мільярдів гривень у 2023 році.

    Для ефективного подолання схем з мінімізації податків потрібна системна зміна, яка базується на успішній практиці країн Європейського Союзу: підвищення ефективності роботи контролюючих органів, зменшення корупції, реформування судової системи та створення інклюзивних інституцій. Наразі в Україні відсутні важливі структурні зміни, які б забезпечили якість державного управління на рівні європейських стандартів.

    Загалом, необхідні зміни до законодавства та системного підходу до боротьби з тіньовою економікою можуть стати важливим кроком до покращення фінансової стійкості країни та забезпечення стабільності бюджету.