Хрещатик

Позначка: аліменти

  • Борги за аліменти скасовують броню: багатодітних батьків відправлятимуть на фронт за несплату

    Борги за аліменти скасовують броню: багатодітних батьків відправлятимуть на фронт за несплату

    В Україні військовозобов’язані громадяни, які є батьками трьох або більше неповнолітніх дітей, можуть несподівано втратити своє законне право на відстрочку від мобілізації до лав Збройних сил України. Вирішальним фактором для звільнення від військової служби під час воєнного стану визначено не просто факт біологічного батьківства, а реальне фінансове забезпечення родини. Держава запровадила жорсткі санкції проти боржників: особи, які систематично ухиляються від сплати аліментів, автоматично позбавляються імунітету від призову та відправляються у військові частини на загальних підставах.

    Чинне законодавство чітко розмежовує поняття наявності дітей та їхнього фактичного утримання. Сама лише присутність відповідних записів у свідоцтвах про народження трьох малюків віком до вісімнадцяти років більше не є гарантією захисту від мобілізаційних процесів. Правовий механізм передбачає, що у разі розлучення фінансовий тягар має регулярно покриватися. Головною підставою для відмови у наданні відстрочки стає заборгованість за аліментами, яка у своєму сукупному обсязі перевищує суму платежів за три місяці. Такий фінансовий бар’єр створено для того, щоб недобросовісні платники не використовували дітей як зручне прикриття від армії.

    Посилення контролю за сплатою аліментів у контексті військового обов’язку має на меті захистити економічні інтереси неповнолітніх у період повномасштабної війни. Законодавство виходить із того, що ігнорування батьківської відповідальності є неприпустимим, і держава не надаватиме привілеїв тим, хто залишає своїх нащадків без засобів до існування. Відтак, співробітники територіальних центрів комплектування отримали розширені інструменти для перевірки реального майнового стану призовників через відповідні державні реєстри боржників.

    Навіть за умови повного дотримання закону, статус багатодітного батька не оформлюється автоматично, а потребує постійного документального підтвердження. Якщо ж чоловік мав законне право на звільнення від служби, але призовна комісія не врахувала ці обставини, або третя дитина народилася вже після того, як його мобілізували, ситуацію можна владнати. Для відновлення своїх прав військовослужбовець зобов’язаний подати офіційний рапорт на ім’я командира своєї частини. До цього документа необхідно додати пакет паперів, які беззаперечно підтверджують відсутність боргів і факт утримання родини, після чого командування зобов’язане переглянути статус бійця.

    Оновлення мобілізаційних правил відбувається паралельно з переведенням системи в цифровий простір. Держава поступово адаптує оформлення документів в електронний вигляд для різних категорій населення. Зокрема, починаючи з жовтня, у мобільному застосунку «Резерв+» з’явилася спеціальна функція для вчителів, викладачів та інших педагогічних працівників. Щоб скористатися цим нововведенням без фізичного відвідування центрів комплектування, освітяни мають повністю відповідати критеріям щодо робочого навантаження та перебувати на легальному військовому обліку.

  • Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Повномасштабна війна змінила фінансове становище мільйонів українців: частина людей втратила роботу або бізнес, хтось був мобілізований до лав Сил оборони, інші змушені були переїхати чи залишилися без стабільного доходу. Однак ці обставини самі по собі не звільняють батьків від обов’язку утримувати дитину та сплачувати встановлені аліменти.

    Воєнний стан в Україні не скасував аліментні зобов’язання, а спеціальні обмеження щодо стягнення коштів із доходів боржників, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, зробили виняток саме для аліментів. Тобто рішення про їх стягнення продовжують виконуватися і під час війни.

    Це означає, що просто припинити виплати через складне матеріальне становище, мобілізацію або відсутність роботи не можна. Якщо визначений судом чи домовленістю батьків платіж більше не відповідає реальним фінансовим можливостям людини, закон передбачає інший механізм — звернення до суду з вимогою змінити розмір аліментів.

    Втрата роботи не анулює аліменти

    Одна з найпоширеніших ситуацій під час війни — людина залишається без офіційного працевлаштування та доходу. Проте сама по собі відсутність роботи не означає, що на цей період можна нічого не платити.

    Сімейний кодекс передбачає спеціальний порядок визначення заборгованості для непрацюючих платників. Якщо особа не працювала в період, коли виник борг, розрахунок заборгованості може проводитися виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

    Тому сценарій «офіційної зарплати немає — отже, немає й аліментів» може призвести до протилежного результату: борг продовжуватиме накопичуватися.

    Інша справа, якщо втрата роботи суттєво змінила матеріальне становище платника. Стаття 192 Сімейного кодексу дозволяє за рішенням суду як зменшити, так і збільшити раніше встановлений розмір аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я та в інших передбачених законом випадках.

    Отже, ключове правило просте: розмір виплат можна намагатися змінити через суд, але самостійно припиняти їх через втрату роботи не варто.

    А що з військовослужбовцями

    Проходження військової служби також не є автоматичною підставою для припинення сплати аліментів.

    Після запровадження воєнного стану законодавець дійсно встановлював низку особливостей примусового виконання рішень. Зокрема, було передбачене припинення звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників. Однак рішення щодо стягнення аліментів прямо виключили з цього правила.

    Тому сам факт мобілізації або служби у ЗСУ не означає припинення аліментного обов’язку.

    Якщо ж через службу, стан здоров’я, нові сімейні обставини або інші причини матеріальний стан платника істотно змінився, він також має право звернутися до суду щодо перегляду розміру платежів. Суд оцінюватиме конкретні обставини справи та докази, а не лише факт перебування людини на військовій службі.

    Борг може обернутися серйозними обмеженнями

    Заборгованість за аліментами в Україні може мати значно серйозніші наслідки, ніж просто необхідність згодом повернути накопичену суму.

    Якщо борг перевищує суму відповідних платежів за встановлений законом період, державний виконавець може застосовувати до боржника додаткові заходи.

    Зокрема, у практиці стягнення аліментів передбачені тимчасові обмеження права:

    • виїжджати за межі України;
    • керувати транспортними засобами;
    • користуватися зброєю;
    • полювати.

    Такі заходи застосовуються у передбачених законом випадках та діють до погашення відповідної заборгованості.

    За даними, які раніше наводило Міністерство юстиції, лише протягом 2025 року органи державної виконавчої служби стягнули 16,24 млрд грн аліментів. На кінець року на виконанні перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів цієї категорії. Про це раніше писала і «Ненька інфо».

    Видання також повідомляло, що ще після початку повномасштабної війни кількість проваджень щодо несплати аліментів почала помітно зростати. Станом на серпень 2024 року в Єдиному реєстрі боржників фіксували понад 187 тисяч відповідних проваджень.

    За прострочення можна отримати ще й пеню

    Окремий ризик для неплатника — фінансова відповідальність за прострочення.

    Сімейне законодавство передбачає можливість стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір такої пені обмежений і не може перевищувати 100% суми заборгованості.

    Тобто тривале ігнорування платежів може не просто збільшити основний борг — до нього за певних умов додається ще й відповідальність за прострочення.

    Крім того, законодавством передбачені додаткові штрафи залежно від тривалості заборгованості. «Ненька інфо» із посиланням на дані Мін’юсту раніше повідомляла: якщо борг перевищує суму платежів за один рік, може застосовуватися штраф у розмірі 20% заборгованості, понад два роки — 30%, понад три роки — 50%.

    Чи можна взагалі позбутися накопиченого боргу

    У певних виняткових ситуаціях питання заборгованості можна вирішувати через суд.

    Суд при розгляді таких спорів може враховувати матеріальне та сімейне становище особи та конкретні причини виникнення боргу. Тяжка хвороба або інші істотні обставини можуть мати значення під час вирішення питання щодо заборгованості.

    Але важливо розрізняти дві ситуації: наявність складних життєвих обставин і автоматичне припинення аліментів — не одне й те саме. Війна сама по собі не списує борг. Так само його автоматично не анулюють мобілізація, звільнення з роботи або різке падіння доходів.

    За необхідності платник має звертатися до суду та доводити зміну обставин.

    Несплата може дійти і до відповідальності

    Законодавство передбачає для злісних неплатників не лише фінансові санкції або обмеження прав. Залежно від розміру та тривалості заборгованості можуть застосовуватися адміністративні заходи, зокрема суспільно корисні роботи, а злісне ухилення від виконання встановленого законом обов’язку може мати й кримінально-правові наслідки.

    Резонансні історії з великими боргами трапляються й серед колишніх високопосадовців. Раніше «Ненька інфо» писала про справу колишнього заступника голови ДБР Олександра Бабікова, щодо якого повідомлялося про тривалу несплату аліментів на трьох дітей. За даними джерела видання, у 2023 році накопичений борг був погашений у розмірі 2,1 млн грн.

    Воєнний стан не дає права просто перестати сплачувати аліменти. Те саме стосується мобілізації та втрати роботи. Якщо доходи суттєво скоротилися або змінилися інші життєві обставини, законним шляхом є звернення до суду щодо перегляду розміру виплат.

    Інакше заборгованість може продовжувати накопичуватися, а разом із нею — пеня, штрафи та ризик додаткових обмежень для боржника.

  • В Україні за 2025 рік стягнули рекордні 16,2 мільярда гривень аліментів

    В Україні за 2025 рік стягнули рекордні 16,2 мільярда гривень аліментів

    Органи державної виконавчої служби у 2025 році стягнули з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвищих показників за останні роки. Це на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, більше, ніж у 2024 році. Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

    Станом на 31 грудня 2025 року на виконанні в органах ДВС перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів про стягнення аліментів. Більше третини з них стосувалися боргів за понад три місяці, тобто категорії боржників, щодо яких держава застосовує найбільш жорсткі заходи примусового впливу.

    У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

    Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

    Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

    Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

    У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.

  • Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Органи Державної виконавчої служби за січень–вересень 2025 року стягнули 11,6 млрд грн аліментів — це на 2,65 млрд грн (29,4%) більше, ніж торік за той самий період. Станом на 1 жовтня понад 189 тис. осіб мають заборгованість понад три місяці; до більшості з них застосовано обмеження, передбачені ч.9 ст.71 Закону «Про виконавче провадження» — тимчасову заборону виїзду за кордон, керування транспортом і користування зброєю.

    У регіональному розрізі найбільше системних неплатників зафіксовано в Дніпропетровській області — 16,2 тис., далі йдуть Харківська — 13,8 тис., Донецька — 12,4 тис., Запорізька — 11,1 тис. та Одеська — 9,7 тис. Найменше боржників — у Чернівецькій (0,7 тис.), Тернопільській (0,9 тис.) та Луганській (0,5 тис.) областях.

    Результативність примусових заходів ілюструють окремі кейси.
    У Дніпропетровській області після арешту коштів боржник сплатив 371 тис. грн аліментів і 185 тис. грн штрафу; додатково до бюджету надійшло майже 38 тис. грн виконавчого збору.
    У Тернопільській області завершено провадження на понад 421 тис. грн: після арешту коштів і внесення даних до Єдиного реєстру боржників всю суму перераховано матері дітей, а 29 тис. грн виконавчого збору — державі.
    У Кропивницькому державні виконавці стягнули понад 306 тис. грн (із урахуванням штрафу) після арешту рахунків і майна.
    У Херсонській області забезпечено повну сплату 212 тис. грн боргу та 29 тис. грн штрафу; понад 21 тис. грн виконавчого збору спрямовано до бюджету.

  • Ексучасниця “ВІА Гри” Міша Романова пояснила, чому її син не бачиться з батьком

    Ексучасниця “ВІА Гри” Міша Романова пояснила, чому її син не бачиться з батьком

    Українська співачка, колишня учасниця гурту “ВІА Гра”, Міша Романова вперше відверто розповіла про стосунки з батьком свого 7-річного сина Мартіна.

    Артистка виховує дитину самостійно і досі не розкриває, хто є батьком хлопчика. Проте зізналася: він надає фінансову допомогу у вигляді аліментів.

    “Він допомагає так, як це передбачено законом. Звісно, ми всі розуміємо, що цього недостатньо, адже дитина потребує значно більше витрат. Але закон в Україні один, і є так, як є“, – написала виконавиця у своїх Instagram-сторіз.

    Романова також підкреслила, що колишній обранець не підтримує жодного зв’язку з сином.

    “Мені б дуже хотілося, щоб він спілкувався зі своїм сином, та, на жаль, наразі я не можу на це вплинути. Поки що ситуація має саме такий вигляд“, – поділилася артистка.

    Раніше стало відомо, що Міша завершила роман із радником президента Володимира Зеленського. За словами співачки, рішення про розрив вони з екскоханим ухвалили ще восени 2024 року, проте причини вона не уточнила.

    Таким чином, зараз Романова зосереджена на вихованні Мартіна та своїй кар’єрі, намагаючись поєднувати роботу і материнство без підтримки батька дитини.

  • Суд може змусити утримувати батьків, якщо вони непрацездатні і потребують допомоги

    Суд може змусити утримувати батьків, якщо вони непрацездатні і потребують допомоги

    В Україні піклування про батьків – не лише моральна норма, а й юридичне зобов’язання. Конституція та Сімейний кодекс України прямо зобов’язують повнолітніх дітей піклуватися про непрацездатних батьків і, за потреби, надавати їм матеріальну допомогу. Однак обов’язок утримання має чіткі умови та винятки, які враховує суд.

    Згідно зі статтею 202 Сімейного кодексу України (СКУ), повнолітні дочка або син мають обов’язок утримувати своїх батьків, якщо ті є:

    • непрацездатними (досягли пенсійного віку або мають інвалідність I–III груп);

    • потребують матеріальної допомоги (тобто не мають достатнього доходу, пенсії або іншого джерела для прожиткового мінімуму).

    Сам факт непрацездатності ще не зобов’язує дітей до сплати аліментів — важливо довести, що батьки дійсно не можуть самостійно себе забезпечити. Оцінюється наявність пенсії, пільг, субсидій або майна, яке може приносити дохід.

    Суд може стягнути з дітей не лише щомісячні аліменти, а й витрати на лікування або догляд, якщо батьки тяжко хворі або є особами з інвалідністю. Аліменти можуть бути призначені як у фіксованій сумі, так і у відсотках від доходу. У виняткових випадках їх можуть присудити лише на обмежений строк – не більше трьох років.

    Також суд ураховує можливість отримання утримання від інших дітей, подружжя або батьків, якщо позов подано тільки до одного з дітей.

    Існують винятки, коли дитина може бути звільнена судом від обов’язку утримувати батьків. Серед підстав:

    • батьки ухилялися від виконання своїх обов’язків щодо дитини (не виховували, не забезпечували);

    • не сплачували аліменти, внаслідок чого утворилась заборгованість понад три роки, яка не погашена на момент розгляду справи;

    • були позбавлені батьківських прав, і ці права не були поновлені.

    Дочка або син мають довести в суді факт такого ухилення або заборгованості — наприклад, за допомогою виконавчих документів чи довідок від державної виконавчої служби.

  • Борги по аліментах: у Мін’юсті розповіли, в яких областях найбільше боржників

    Борги по аліментах: у Мін’юсті розповіли, в яких областях найбільше боржників

    Станом на липень 2025 року понад 170 тисяч осіб в Україні перебувають у Єдиному реєстрі боржників через несплату аліментів. Йдеться про осіб, які понад три місяці не виконують рішення суду щодо утримання дітей. Всі вони перебувають під контролем органів державної виконавчої служби, повідомляє Міністерство юстиції.

    Найбільше боржників зафіксовано в наступних областях:

    • Дніпропетровська — 24 753 особи

    • Харківська — 13 673 особи

    • Донецька — 11 643 особи

    • Запорізька — 11 334 особи

    • Одеська — 9 173 особ

    За перше півріччя 2025 року державна виконавча служба стягнула понад 7,6 мільярда гривень аліментів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

    До майже 150 тисяч боржників застосовані примусові заходи впливу, зокрема:

    • заборона виїзду за кордон

    • обмеження у праві керування транспортом

    • обмеження користування зброєю

    • арешт коштів та майна

    Мін’юст закликає боржників не доводити ситуацію до примусових заходів і нагадує, що регулярна сплата аліментів — це обов’язок, а не добра воля.

  • Ексзаступник голови ДБР Бабіков роками не платив аліменти і переховувався від суду

    Ексзаступник голови ДБР Бабіков роками не платив аліменти і переховувався від суду

    Колишній заступник голови Державного бюро розслідувань, експрокурор та нині адвокат Олександр Бабіков протягом трьох років ухилявся від сплати аліментів на утримання трьох спільних дітей, які залишилися з його колишньою дружиною Оленою Бабіковою.

    Про це йдеться у розслідуванні міжнародного детективного бюро Absolution, яке оприлюднило видання 368.media.

    Позов на стягнення аліментів Олена Бабікова подала ще у 2020 році до Кіровського райсуду Кропивницького. Жінка вимагала щонайменше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину. Однак місцезнаходження ексчиновника встановити не вдалося. Суд видав наказ про його розшук.

    Як з’ясували детективи, Бабіков орендував житло під Києвом, але офіційно там не реєструвався. У 2021 році ексдружина подала позов на розлучення. У матеріалах вказано, що шлюб фактично розпався ще у 2011 році, коли Бабіков переїхав в інше місто. Вони намагалися примиритися, але безрезультатно.

    Попри рішення суду, колишній заступник голови ДБР продовжував не сплачувати аліменти. Лише у червні 2023 року він виплатив борг — 2,1 млн грн — через нотаріальну угоду, оцінивши витрати на кожну дитину в 5 тисяч гривень на місяць до їх повноліття.

    Суд закрив виконавче провадження після сплати. Водночас спроба ексдружини стягнути ще 3 млн гривень та частку автомобіля Peugeot 207 через суд завершилась безрезультатно — скаргу не прийняли до розгляду.

    Згідно з інформацією журналістів, Олександр Бабіков має ще чотирьох дітей від попереднього шлюбу, двох пасербиць від Олени Олійник, а також ще одного сина, який народився останніми роками.

    Цікаво, що саме цей же Бабіков наразі виступає захисником представника секти, яку звинувачують у спробі організувати переворот в Одесі.

  • Які соціальні допомоги на дітей передбачені в Україні цього року

    Які соціальні допомоги на дітей передбачені в Україні цього року

    В Україні у 2025 році продовжуються соціальні виплати на дітей, включаючи допомогу для вагітних жінок, післяпологову допомогу, щомісячні виплати для опікунів та інші виплати. Розглянемо детальніше, які допомоги надаються родинам з дітьми.

    Виплати на дітей після пологів і під час декрету

    Цього року державна допомога під час декрету надається як для працюючих, так і для безробітних жінок. Для офіційно працевлаштованих мінімальний розмір декретної допомоги становить 7100 грн на місяць, максимальний — 106 500 грн на місяць. Ця сума розраховується на основі річної зарплати жінки до виходу в декрет. Для безробітних жінок допомога складає 25% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 757 грн на місяць.

    Після народження дитини або її усиновлення сума допомоги від держави становить 41 280 грн, при цьому виплати проводяться поетапно: перші 10 320 грн отримує мати після народження дитини або усиновлення, а 860 грн виплачуються щомісяця протягом трьох років.

    Соціальні виплати на дітей, які перебувають під опікою, матерям-одиначкам та аліменти

    В Україні продовжують виплачувати допомогу матерям-одиначкам та сім’ям, де діти перебувають під опікою. Виплати на дітей, які не досягли шести років, складають 2 563 грн на місяць, на дітей від 6 до 18 років — 3 196 грн, а на дітей до 23 років, які навчаються у вищих навчальних закладах на денній формі — 3 028 грн.

    Для дітей, які перебувають під опікою, допомога становить:

    • на дитину до 6 років — 6407,5 грн;
    • на дитину до 6 років з інвалідністю — 8970,5 грн;
    • на дитину від 6 до 18 років — 7990 грн;
    • на дитину від 6 до 18 років з інвалідністю — 11 186 грн.

    Також існують виплати для тих, хто доглядає за хворими дітьми. Вони становлять:

    • на дитину до 6 років — 5126 грн;
    • на дитину від 6 до 18 років — 6392 грн.

    Аліментні виплати

    Аліменти на дітей в Україні визначаються у випадку, якщо батьки не виконують свої зобов’язання щодо їх виплати. У 2025 році гарантований розмір аліментів для дітей становить:

    • для дітей віком до 6 років — 1 281,50 грн на місяць;
    • для дітей від 6 до 18 років — 1 598 грн на місяць.

    Максимальний розмір аліментів для дітей:

    • до 6 років — 25 630 грн;
    • від 6 до 18 років — 31 960 грн.

    Ці виплати не повинні перевищувати 10 прожиткових мінімумів для однієї дитини.

  • Стало відомо чому так сильно збільшилась кількість розлучень

    Стало відомо чому так сильно збільшилась кількість розлучень

    В Україні спостерігається суттєве зростання кількості справ про розірвання шлюбу та аліменти. Суддя-спікерка Деснянського районного суду міста Києва Валерія Бобко в інтерв’ю “Українському радіо” зазначила, що до повномасштабної війни переважно жінки подавали до суду, але зараз ситуація змінилася: більше чоловіків звертаються за розлученням.

    Валерія Бобко пояснила, що така тенденція зумовлена великою кількістю жінок, які виїхали за межі України. “І ми розуміємо, чому так сталося. Але, очевидно, кохання цього не витримало. Інколи жінки знаходять там своє щастя. І чоловікам нічого не залишається, як тільки подавати на розлучення”, — зазначила вона. Бобко також підкреслила, що це часто пов’язано з проблемами комунікації з дітьми, які залишилися за кордоном. Батько не може поїхати за кордон, а дитина не хоче приїжджати через страх, що також зрозуміло.

    У перших шести місяцях 2024 року на кожні п’ять шлюбів припадало одне розлучення. Кількість справ про розірвання шлюбу зросла в півтора рази в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. Всього за січень-червень українці створили 72,7 тисячі нових сімей, що на 15% менше, ніж у 2023 році.

    З метою спрощення процедури одруження, у державному застосунку “Дія” запроваджено можливість пройти повний цикл одруження онлайн: від подання заяви до отримання свідоцтва. Міністерство цифрової трансформації України зазначило, що завдяки цій функції військові та пари, які перебувають на відстані, можуть одружитися, навіть якщо вони далеко один від одного.