Хрещатик

Позначка: аграрний ринок

  • Понад чверть малих і середніх фермерів можуть збанкрутувати, агрохолдинги вже придивляються до їхніх активів

    Понад чверть малих і середніх фермерів можуть збанкрутувати, агрохолдинги вже придивляються до їхніх активів

    На закритому засіданні в Міністерстві аграрної політики та продовольства України обговорювали ризик банкрутства понад чверті середніх і малих фермерських господарств цього року. За інформацією джерела, знайомого з перебігом розмови, йшлося саме про середні та малі господарства, які через проблеми з експортом і нестачу обігових коштів можуть не пережити поточний сезон.

    Інше джерело, яке раніше повідомляло редакції про ситуацію на аграрному ринку, ще кілька тижнів тому розповідало, що великі сільськогосподарські підприємства вже пропонують фермерам викупити їхній бізнес. Паралельно, за його словами, вони ведуть переговори з банками-кредиторами щодо придбання майна та земель потенційних банкрутів. Публічних договорів, які дозволили б підтвердити масштаб такого процесу саме серед малих господарств, наразі немає.

    Контекст для цих переговорів стає дедалі жорсткішим. На початку жовтня на складах і в рукавах накопичився урожай, який українські глибоководні порти майже не приймають. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький цього тижня заявив у Брюсселі, що під загрозою невиїзду перебуває близько 30 млн тонн продукції орієнтовною вартістю $10 млрд. Альтернативні маршрути, за його оцінкою, перекривають лише близько 40% колишнього портового потоку. Якщо проблеми з експортом збережуться, навесні посівні площі в Україні можуть скоротитися на 35–40%, заявив міністр.

    Проблема для фермерів полягає не лише в тому, що зерно складно вивезти. Воно залишається активом, але не перетворюється на гроші в потрібний момент. Господарству потрібно розраховуватися за кредити, оренду паїв, техніку та підготовку до наступної посівної, тоді як основний урожай може місяцями лежати на складі. У результаті саме дефіцит обігових коштів може змусити власника продавати бізнес раніше, ніж справа дійде до формального банкрутства.

    Перші ознаки такого тиску вже видно у фінансовій звітності. За даними Opendatabot, у першому півріччі 2026 року виторг агрокомпаній, які звітували за обидва періоди, зріс на 19% — до 448,35 млрд грн. Водночас сукупний чистий прибуток скоротився на 19% — до 66,1 млрд грн, а прибутковими були 66% компаній. Кількість прибуткових підприємств за рік скоротилася на 8%.

    Масової хвилі судових банкрутств поки не видно. У 2025 році процедуру банкрутства розпочала 71 сільськогосподарська компанія. Водночас сама судова статистика відстає від фінансових проблем. Між моментом, коли господарство перестає нормально обслуговувати борги, і відкриттям справи про банкрутство можуть минути місяці. Тому кількість відкритих справ не показує реального масштабу проблеми в моменті.

    Паралельно ринок уже демонструє іншу тенденцію — укрупнення агробізнесу. За січень–квітень 2026 року в агросекторі України було укладено M&A-угод більш ніж на $525 млн, тоді як за весь 2025 рік — 18 угод приблизно на $167 млн. Показовою стала угода Kernel з Enselco. У квітні Kernel оголосив про придбання 100% Enselco Holding Limited за $348 млн. До периметра угоди увійшов аграрний бізнес із земельним банком близько 190 тис. га, елеваторами, технікою та власним парком зерновозів. Тобто покупець на ринку є. Питання в тому, чи зможуть малі та середні господарства дочекатися моменту, коли зможуть продати урожай за прийнятною ціною, чи частина з них почне продавати сам бізнес, землю в оренді, техніку та інші активи через нестачу коштів.

    Банківська система поки намагається дати аграріям час. У серпні НБУ дозволив банкам не визнавати дефолт за короткостроковою реструктуризацією боргу до одного року, якщо фінансові труднощі пов’язані з війною і банк вважає, що позичальник зможе відновити обслуговування боргу. Для аграріїв також розширили можливості кредитування під заставу зерна. Нові правила діють для реструктуризацій із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027-го.

    Уряд одночасно розширив доступ аграріїв до програми «5–7–9%»: оборотні кредити можна залучати під 10% річних, а старі кредити — пролонгувати. Але це дає господарствам додатковий час, а не вирішує проблему реалізації вже зібраного врожаю. На цьому тлі переговори про купівлю проблемних господарств можуть стати окремим каналом консолідації аграрного ринку. Власник, якому бракує грошей на наступну посівну, може опинитися перед вибором між новою реструктуризацією, продажем частини активів або передачею бізнесу сильнішому гравцеві. І в такій ситуації угода може відбутися задовго до того, як у реєстрі з’явиться слово «банкрутство».

    Відкриті дані вже показують головну зміну, у секторі одночасно зростають виручка та обсяг угод, але падає прибутковість, а доступ до експорту залишається обмеженим. Найчастіше саме в такій ситуації проблемні активи починають переходити до тих, у кого є доступ до капіталу, кредитів і зберігання.

     

  • Угорщина перекриває український агроімпорт: уряд Мадяра вводить жорстку заборону на десятки товарів

    Угорщина перекриває український агроімпорт: уряд Мадяра вводить жорстку заборону на десятки товарів

    Угорщина офіційно забороняє імпорт значної частини української агропродукції. Уряд прем’єр-міністра Петера Мадяра оголосив про нові обмеження, які стосуватимуться м’яса, зернових, овочів, меду, олії, вина та інших товарів українського походження. Рішення вже опубліковане в офіційному «Угорському віснику» та фактично відновлює торговельні бар’єри, які раніше діяли в межах надзвичайного стану.

    Про нове рішення глава угорського уряду повідомив на своїй сторінці у Facebook. Одночасно Мадяр заявив і про інший гучний крок — відкликання наміру Угорщини вийти зі складу Міжнародного кримінального суду.

    За інформацією угорського видання Telex, заборона поширюється на широкий перелік української продукції. До списку потрапили яловичина, свинина, баранина, козлятина, м’ясо птиці, яйця, мед, овочі, пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, гречка, борошно, насіння соняшнику, харчова олія та вино.

    Фактично йдеться про один із найбільш масштабних пакетів обмежень проти українського аграрного експорту серед країн Євросоюзу після початку повномасштабної війни.

    Водночас уряд Угорщини залишив можливість транзиту українських товарів через свою територію. Однак до транзитних перевезень застосовуватимуться жорсткі правила контролю. Якщо перевізники порушать умови транзиту, їм загрожуватиме штраф у розмірі до 100% вартості товару без ПДВ.

    Як пояснюють угорські медіа, проблема виникла після завершення режиму надзвичайного стану 14 травня. Разом із ним автоматично втратили чинність частина урядових постанов, зокрема й обмеження щодо українського імпорту. Тепер уряд Мадяра вирішив закріпити ці заборони окремим нормативним рішенням.

    Міністр сільського господарства Угорщини Саболч Бона пояснив, що влада не дозволить імпортній продукції «ставити під загрозу засоби до існування угорських фермерів». За його словами, захист внутрішнього аграрного ринку є «національним інтересом» країни.

    Подібна риторика вже не вперше звучить у Центральній Європі. Після початку повномасштабної війни та відкриття європейського ринку для українського зерна фермерські протести регулярно виникали у Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Місцеві аграрії заявляли, що дешевша українська продукція створює надмірну конкуренцію та тисне на внутрішні ціни.

    У 2023–2025 роках Єврокомісія вже неодноразово намагалася врегулювати конфлікт навколо українського агроекспорту. Частина країн ЄС вводила тимчасові односторонні заборони, що викликало напруження між Брюсселем та окремими урядами.

    Для України нові обмеження Угорщини можуть створити додаткові проблеми для аграрного експорту, особливо на тлі складної логістики через Чорне море та постійних російських атак на портову інфраструктуру. Український агросектор залишається одним із головних джерел валютної виручки для держави під час війни.

    При цьому політичний контекст рішення Будапешта також виглядає важливим. Відносини між Києвом і Будапештом останні роки залишаються напруженими через низку питань — від прав угорської меншини на Закарпатті до позиції Угорщини щодо санкцій проти Росії та допомоги Україні.

    Попри це, дипломатичні контакти між країнами останнім часом активізувалися. Очікується, що наприкінці травня міністри закордонних справ України та Угорщини проведуть нові переговори. За даними дипломатичних джерел, сторони також обговорюють можливу зустріч Володимира Зеленського і Петера Мадяра.

    Крім того, глава МЗС України Андрій Сибіга уже провів першу особисту зустріч з Анітою Орбан, що деякі оглядачі розцінили як спробу частково перезапустити діалог між країнами.

    Однак нинішнє рішення щодо агроімпорту демонструє: навіть попри дипломатичні контакти, економічні суперечки між Києвом і Будапештом залишаються дуже гострими. І аграрна тема надалі може стати одним із головних інструментів політичного тиску всередині ЄС.

  • Скандал із зерном: до Ізраїлю зайшло судно з імовірно вкраденою українською пшеницею — Київ попереджає про наслідки

    Скандал із зерном: до Ізраїлю зайшло судно з імовірно вкраденою українською пшеницею — Київ попереджає про наслідки

    До ізраїльського порту Хайфи прибуло судно PANORAMITIS, яке, за даними українських дипломатичних джерел, може перевозити пшеницю з тимчасово окупованих територій України. Ситуація вже викликала дипломатичне напруження, оскільки Київ розцінює такі дії як недружній крок. Про це повідомив журналіст видання Axios Барак Равід з посиланням на високопоставлене українське дипломатичне джерело.

    За наявною інформацією, Україна уважно відстежувала маршрут судна і заздалегідь попереджала ізраїльську сторону про можливі наслідки у разі допуску до розвантаження. Попри це, кораблю дозволили увійти до порту, що може стати черговим епізодом у серії подібних інцидентів.

    Українська сторона наголошує, що мова йде не просто про торговельну операцію, а про використання зерна, вивезеного з окупованих територій. Такі поставки Київ розглядає як незаконні та такі, що порушують міжнародне право.

    У дипломатичних колах підкреслюють, що Україна готова застосувати весь спектр можливих заходів — від політичного тиску до міжнародно-правових механізмів. Це може включати звернення до міжнародних організацій, ініціювання розслідувань і перегляд окремих аспектів двосторонніх відносин.

    Особливе занепокоєння викликає те, що це не перший подібний випадок. Раніше, у квітні, інше судно з аналогічним вантажем уже заходило до Хайфи та розвантажувалося, попри застереження України. Така повторюваність, за словами джерел, створює враження системності.

    У Києві зазначають, що подібні дії суперечать рівню підтримки, яку Україна раніше демонструвала Ізраїлю на міжнародній арені. Зокрема, йдеться про політичну солідарність та підтримку у питаннях безпеки.

    Аналітики звертають увагу, що проблема незаконного вивезення українського зерна з окупованих територій залишається актуальною від початку повномасштабної війни. Росія використовує порти та логістичні маршрути для експорту аграрної продукції, яка, за твердженнями України, була отримана незаконним шляхом.

    Такі поставки мають не лише економічний, а й політичний вимір. Вони підривають позиції України на світових ринках зерна та створюють додаткові ризики для глобальної продовольчої безпеки. Крім того, це впливає на репутацію країн, які приймають подібні вантажі.

    Експерти наголошують, що відстеження таких суден є складним процесом. Часто використовуються зміни прапорів, вимкнення систем ідентифікації та інші методи маскування маршрутів. Однак сучасні технології моніторингу дозволяють поступово виявляти подібні операції.

    Ситуація з судном PANORAMITIS може мати ширші наслідки для українсько-ізраїльських відносин. Вона ставить питання про баланс між економічними інтересами та політичною позицією, особливо в умовах війни.

    У підсумку цей інцидент вкотре підкреслює складність глобальної торгівлі в умовах конфлікту та необхідність посилення міжнародного контролю за походженням товарів. Україна, зі свого боку, сигналізує про готовність жорстко реагувати на подібні випадки.

  • Ціни на томати в Україні знову зросли, попри зниження попиту

    Ціни на томати в Україні знову зросли, попри зниження попиту

    В Україні зафіксовано чергове зростання цін на імпортні томати, хоча попит на цей овоч залишається низьким. Продавці пояснюють подорожчання високою закупівельною вартістю в Туреччині, яка наразі є основним постачальником помідорів на український ринок.

    Аналітики аграрного ринку зазначають, що відпускні ціни на імпортні томати за останній тиждень зросли в середньому на 10%. Наразі помідори продають по 120–140 гривень за кілограм, що свідчить про стабільний ціновий тиск навіть за відсутності активного споживчого попиту.

    Додатковим чинником подорожчання залишається обмежена пропозиція. На початку лютого на українському ринку представлені виключно імпортні томати, оскільки вітчизняні тепличні комбінати планують вихід продукції не раніше середини березня. Відсутність української альтернативи дозволяє імпортерам утримувати високий ціновий рівень.

    У порівнянні з аналогічним періодом минулого року тепличні томати в Україні вже подорожчали в середньому на 38%. Експерти не виключають, що до початку масових поставок вітчизняної продукції ціни залишатимуться високими.

    У великих торговельних мережах вартість помідорів перевищує середньоринкові показники. Зокрема, у Varus кілограм томатів продають по 159,90 гривні. В АТБ ціни становлять близько 152,89 гривні за кілограм, а в «Сільпо» вартість стартує від 169 гривень за кілограм. Таким чином, популярний овоч фактично перетворюється на один із найдорожчих у плодоовочевому сегменті.

    Представники аграрної галузі попереджають, що тенденція до зростання цін може зберігатися ще тривалий час. За їхніми оцінками, суттєве зниження можливе лише після появи на ринку першого врожаю з відкритого ґрунту. Паралельно експерти звертають увагу, що продовольча інфляція торкнеться й інших базових продуктів, зокрема хліба, ціни на який також мають потенціал для подальшого зростання.

  • В Україні зафіксували новий стрибок цін на овочі та фрукти: що подорожчало найбільше

    В Україні зафіксували новий стрибок цін на овочі та фрукти: що подорожчало найбільше

    На початку нового року гуртові ціни на овочі в Україні переважно зросли порівняно з грудневими показниками. Про це свідчать дані проєкту EastFruit, який відстежує ситуацію на аграрному ринку.

    Найпомітніше подорожчав солодкий перець. Його ціна за кілограм піднялася на 40–70 гривень і нині коливається в межах 140–190 грн, тоді як наприкінці року він продавався по 100–120 грн. Аналогічна динаміка зафіксована й щодо гострого перцю, який подорожчав із 70–180 до 100–200 грн за кілограм.

    Виросла і нижня межа цін на помідори. Якщо у грудні томати продавалися по 70–100 грн за кілограм, то тепер гуртові ціни стартують від 80 грн і доходять до 100 грн. Водночас огірки дещо подешевшали — їхня вартість знизилася зі 130–150 до 125–140 грн за кілограм.

    Суттєвий відсотковий ріст показала ріпчаста цибуля. Її ціни піднялися з 4–9 до 7–9 грн за кілограм. Подорожчала і білокачанна капуста — з 6–10 до 8–10 грн. Інші види капусти також додали в ціні: броколі подорожчала з 70–90 до 110–170 грн, цвітна — з 25–35 до 35–45 грн, пекінська — з 16–20 до 20–25 грн за кілограм. Єдиним винятком стала синя капуста, яка трохи здешевшала — з 20–30 до 20–25 грн.

    Ціни на основні овочі так званого борщового набору — буряк, моркву та картоплю — залишилися стабільними. Зокрема, картопля й надалі коштує в межах 9–12 грн за кілограм.

    У фруктовому сегменті ситуація була більш різноспрямованою. Яблука у січні подешевшали з 20–40 до 17–35 грн за кілограм, а груші — з 25–65 до 25–55 грн. Водночас значно зросли ціни на виноград, який подорожчав із 60–80 до 70–130 грн, а також на мандарини — з 65–100 до 75–185 грн за кілограм.

    Таким чином, початок року приніс українському гуртовому ринку подальше зростання цін на більшість овочів, тоді як фрукти продемонстрували як зниження, так і різкий ріст залежно від позиції.

  • В Одесі заговорили про відставку Кіпера: що послабило позиції голови ОВА

    В Одесі заговорили про відставку Кіпера: що послабило позиції голови ОВА

    В Одесі та Києві дедалі активніше обговорюють можливу відставку Олега Кіпера з посади голови Одеської обласної військової адміністрації. Формальною причиною називають війну, безпекові ризики та складну ситуацію в регіоні. Втім, за словами співрозмовників у політичних і правоохоронних колах, саме низка рішень та подій останніх років суттєво ослабили позиції керівника ОВА.

    Як зазначає журналістка Ірина Гриб, щоб зрозуміти причини нинішніх розмов, достатньо згадати окремі епізоди діяльності Кіпера в Одеській області. Йдеться не про повну біографію, а про ключові управлінські кроки, які викликали найбільше запитань.

    Ще до призначення в Одесу Олег Кіпер відкрито демонстрував амбіції очолити Офіс генерального прокурора. У підсумку ж він отримав крісло керівника стратегічного прифронтового регіону в умовах повномасштабної війни. Результати такого управління дедалі частіше оцінюють критично.

    Одеська область і саме місто Одеса регулярно стикаються з проблемами водопостачання, тепла та електроенергії. Попри роки розмов про резервні системи, генератори та підготовку до кризових сценаріїв, базові інфраструктурні питання залишаються невирішеними. На цьому тлі публічна увага привертається до стрімкого зростання статків самого голови ОВА, який, за оцінками співрозмовників, явно не пов’язує своє майбутнє з регіоном.

    Окремий блок претензій стосується аграрних та митних рішень. Саме за ініціативи Кіпера було фактично заблоковано морський імпорт мінеральних добрив. Формально — не з міркувань безпеки, а під приводом регуляторних обмежень. Наслідком стало штучне скорочення пропозиції та різке зростання цін для аграріїв.

    Паралельно компанія Free System, пов’язана з Дмитром Фірташем, попри чинні санкції РНБО щодо самого олігарха, отримала доступ до портів Великої Одеси — Одеси, Чорноморська та Південного. У результаті, за оцінками ринку, ціни на селітру та карбамід зросли до 30 відсотків, а загальна маржа схеми могла сягати сотень мільйонів гривень.

    Ще одним резонансним епізодом стало фактичне згортання принципів децентралізації. 11 серпня 2024 року громади Одеської області отримали від ОВА листи з пропозицією перерахувати «вільний фінансовий ресурс» до обласного бюджету під приводом нагальних потреб ЗСУ. Для кожної громади була визначена конкретна сума, а загальний обсяг збору сягнув майже мільярда гривень.

    Фактично громади поставили перед вибором без вибору. Місцеві бюджети втратили можливість планувати розвиток, а управління фінансами знову концентрувалося на рівні області. При цьому публічного звіту про використання зібраних коштів досі не оприлюднено.

    Окрему критику викликав так званий «наказ №19», який подавався як спроба вивести зерновий експорт із тіні. Насправді ж, за словами учасників ринку, було запроваджено ручне управління експортними операціями. Без погодження голови ОВА судна простоювали, а експорт блокувався.

    У регіоні з’явилися спеціальні «площадки» — п’ять юридичних осіб, через які необлікований урожай легалізували для експорту. Частина цих структур, за інформацією джерел, була пов’язана з правоохоронцями, інша — з оточенням керівництва ОВА. Вартість такої «послуги» складала близько 14 відсотків готівкою.

    Не менш гучним є й напрям фортифікаційних робіт. НАБУ розслідує можливе умисне завищення цін на будівельні матеріали для оборонних споруд в Одеській області. За даними слідства, вартість робіт могла бути завищена в рази.

    Авансові платежі підрядникам сягнули приблизно 1,5 мільярда гривень, водночас акти виконаних робіт досі не закриті, а строки реалізації проєктів зірвані. Договори не продовжені, але кошти вже освоєні. Для врегулювання ситуації створюються численні комісії, які, на думку критиків, мають відвести відповідальність від керівництва ОВА.

    Ці епізоди — лише частина того, що сьогодні згадують у політичних колах, коли йдеться про можливу відставку Олега Кіпера. І що більше таких фактів виходить у публічну площину, то менш стійкими виглядають його позиції.