Нова банкнота номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса ще не встигла потрапити до гаманців українців, а навколо її дизайну вже розгорівся гучний скандал. Українські графічні та шрифтові дизайнери заявили, що в написі «Дві тисячі гривень» Національний банк нібито знову використав неофіційну кириличну версію відомого американського шрифту Bickham Script, створену російською дизайнеркою.
Ініціатором нової хвилі обговорення став український шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль. Він порівняв літери на презентованій банкноті з офіційною версією Bickham Script Pro 3 та старою неофіційною кирилізацією, яка поширювалася в інтернеті ще до появи ліцензійного кириличного набору. На його думку, характерні форми літер свідчать, що НБУ використав саме неліцензійну адаптацію.
На момент підготовки матеріалу Національний банк не оприлюднив окремої відповіді на нові звинувачення. Тому твердження про використання «піратського» шрифту поки залишається висновком дизайнерів, а не юридично встановленим фактом. Водночас ця історія майже дослівно повторює скандал семирічної давнини.
Що дизайнери побачили на новій банкноті
10 липня НБУ презентував банкноту номіналом 2000 гривень, присвячену українському поету, дисиденту та політв’язню Василю Стусу. Регулятор повідомив, що нова купюра продовжує загальну стилістику модифікованої серії гривень зразка 2014–2019 років. На її лицьовому боці розміщено портрет Стуса, а на зворотному — будівлю філологічного факультету Донецького університету, де навчався поет. В обіг банкноту мають ввести 4 вересня 2026 року.
Саме наступність дизайну й стала джерелом проблеми. За словами Гдаля, напис із назвою номіналу виконаний гарнітурою, яка візуально збігається не з сучасною офіційною кирилицею Bickham Script, а з неофіційною версією Bickham Script One.
Особливо показовими дизайнер називає форму літери «в» та поєднання знаків у слові «гривень». Він оприлюднив графічні порівняння, на яких напис із нової банкноти поставили поруч із двома версіями шрифту. На думку автора аналізу, подібність до старої російської адаптації є очевидною.
Що таке Bickham Script
Оригінальний Bickham Script створив американський шрифтовий дизайнер Річард Ліптон для Adobe. Це декоративний каліграфічний шрифт, натхнений роботами англійських майстрів письма XVIII століття та гравюрами Джорджа Бікема. Adobe офіційно вказує Ліптона автором гарнітури.
Початково шрифт мав латинський набір. Повноцінну офіційну кириличну версію Adobe випустила значно пізніше — у 2016 році. Однак ще у 2005-му в мережі з’явилася кирилізована версія Bickham Script One, авторство якої приписувалося Олександрі Гофман. У метаданих цієї версії вона зазначалася як правовласниця, хоча основа гарнітури фактично повторювала роботу Ліптона.
Саме цю адаптацію українські дизайнери називають піратською. Йдеться не про «російський шрифт» у сенсі походження оригінального дизайну — Bickham Script є американською розробкою. Російською є неофіційна кирилізація, яку, за версією Гдаля, використали для українських написів.
Скандал уже спалахував у 2019 році
Уперше проблему помітили після презентації банкноти 1000 гривень із портретом Володимира Вернадського у 2019 році. Тоді Богдан Гдаль і дизайнер Андрій Шевченко звернули увагу на напис «Одна тисяча гривень».
Порівняння показало, що форми українських літер відрізнялися від офіційного Bickham Script Pro 3, але відповідали старій неофіційній версії. Згодом дизайнери заявили, що подібний шрифт застосовували також на банкнотах номіналом 20, 100 і 500 гривень.
У дискусію долучився дизайнер Adobe Франк Грісхамер. За інформацією українських профільних видань, після вивчення зображень він підтвердив, що на гривні була використана не офіційна кирилична версія Bickham Script Pro 3, а стара стороння адаптація. Він також пояснив, що проста заміна знаків була б складною, оскільки для цього довелося б переробляти друкарські форми банкнот.
Як тоді відповів Нацбанк
НБУ у 2019 році не погодився зі звинуваченнями. Представники регулятора заявляли, що написи на банкнотах є «авторською графікою», яку створили художники Банкнотно-монетного двору.
За версією Нацбанку, фахівці могли вивчати різні відкриті джерела та каліграфічні зразки, але підсумкові написи нібито не були безпосереднім використанням неліцензійного шрифтового файлу.
Після значного суспільного резонансу НБУ також говорив про намір переглянути підходи до дизайну грошей, залучати незалежних експертів і провести відкритий конкурс на майбутнє оформлення банкнот. Дизайнери, які нині поновили дискусію, стверджують, що обіцяного загальнонаціонального конкурсу так і не відбулося.
Чому скандал зі Стусом сприйняли особливо гостро
Новий випадок спричинив сильнішу реакцію не лише через можливе порушення авторських прав. Значну роль відіграла символічна постать Василя Стуса.
Поет став жертвою радянської репресивної системи, був переслідуваний за українську культурну та громадянську позицію і помер у таборі 1985 року. НБУ наголосив, що дизайн банкноти містить також відсилання до мистецької спадщини шістдесятників та українського Донбасу.
Саме тому критики вважають парадоксальним можливе використання російської неофіційної кирилізації поруч із образом людини, яку радянська імперія фактично знищила за спротив русифікації та політичному насильству.
У дискусії йдеться вже не лише про технічну помилку. Для багатьох дизайнерів це питання того, чи здатна держава формувати власну візуальну мову під час війни та деколонізації.
Чому шрифт на грошах має значення
Банкнота є одним із найбільш масових державних носіїв. На відміну від логотипів установ або офіційних сайтів, гроші щодня проходять через руки мільйонів людей.
На купюрах поєднуються портрети, архітектура, орнаменти, герби, номінали та шрифти. Усі ці елементи формують образ держави не меншою мірою, ніж прапор чи паспорт.
Українська шрифтова традиція має достатньо історичних джерел — від графіки Георгія Нарбута й Василя Кричевського до робіт сучасних дизайнерів. Частина елементів банкноти 2000 гривень, за описом НБУ, уже спирається на українську художню спадщину. Проте саме напис номіналу, як стверджують критики, продовжує старе й суперечливе рішення.
Чого вимагають дизайнери
Богдан Гдаль та інші учасники дискусії закликають НБУ нарешті провести відкритий конкурс на створення єдиної шрифтової системи гривні.
Йдеться не про зміну портретів або повний редизайн усіх грошей. Українські шрифтовики пропонують розробити власну гарнітуру для написів, цифр, позначення номіналів і службових елементів. Такий шрифт міг би спиратися на українську каліграфічну традицію, відповідати вимогам захисту банкнот та юридично належати державі.
Критики наголошують, що в Україні працюють десятки фахівців із міжнародним досвідом, тому створення оригінальної системи є цілком реальним завданням. Проблемою вони вважають не відсутність виконавців, а брак прозорого рішення з боку НБУ.
Чи доведено порушення авторського права
Попри гострі формулювання у соцмережах, юридична сторона справи залишається невизначеною.
Візуальна схожість напису з неліцензійним шрифтом не завжди автоматично доводить використання конкретного цифрового файлу. Для юридичного висновку необхідно дослідити робочі матеріали, метадані, ліцензії, ескізи та процес створення напису.
НБУ у 2019 році наполягав, що йдеться про авторську графіку. Дизайнери натомість вказували на надто точні збіги окремих форм, щоб вважати їх випадковими.
У новій ситуації регулятор поки не пояснив, чи створювався напис заново, чи використовувалися старі форми, успадковані від попередньої серії банкнот.
НБУ опинився перед незручним вибором
Національний банк може знову відкинути звинувачення або провести незалежну експертизу. Другий варіант дозволив би встановити, як саме створювали напис і чи є підстави говорити про порушення ліцензії.
Навіть якщо юридичної проблеми немає, питання культурної доцільності залишиться. Після семи років дискусій, повномасштабного вторгнення та масштабної відмови України від російських культурних маркерів повторення тієї самої суперечки виглядає для НБУ репутаційним ударом.
Банкнота із Василем Стусом задумувалася як символ спротиву, української Донеччини та незламності культури. Проте її презентацію затьмарила розмова про чужий шрифт, сумнівну кирилізацію та невиконану обіцянку провести конкурс.
Тепер від реакції Нацбанку залежить, чи залишиться історія черговою суперечкою у соцмережах, чи стане початком реального оновлення візуальної мови українських грошей.
