Штучний інтелект (ШІ) стає дедалі важливішим елементом у забезпеченні глобальної безпеки, здатним суттєво змінити підходи до ведення війн і прийняття стратегічних рішень. За оцінками фахівців, швидкість алгоритмів може бути не менш загрозливою, ніж традиційні засоби масового ураження, включаючи ядерну зброю. Про це повідомляє Bloomberg.
Під час міжнародного форуму «Шангрі-Ла Діалог» у Сінгапурі тематика військового ШІ несподівано вийшла на перший план, відсунувши на другий план обговорення ядерного стримування та стратегічної стабільності. Учасники форуму підкреслили, що удосконалення алгоритмічних систем управління озброєннями суттєво скорочує час реагування на загрози, що може стати причиною небезпечних наслідків.
Фахівці описують цю ситуацію через концепцію «петлі OODA» (observe, orient, decide, act — спостерігай, орієнтуйся, вирішуй, дій). У традиційній військовій теорії цей цикл контролювався людиною, однак з появою ШІ значна частина процесів автоматизована, що призводить до зменшення часу реагування. Це може ускладнити командування у момент прийняття життєво важливих рішень.
Аналізуючи дану проблему, експерти висловили занепокоєння щодо нових форм невизначеності, що виникають в умовах «алгоритмічного туману війни», коли інформація обробляється настільки швидко, що людині стає важко її перевірити. Це, на думку учасників дискусії, підвищує ймовірність помилкових або надмірно радикальних рішень, які можуть призвести до ескалації конфліктів.
Генерал-лейтенант Науман Закрія, командувач 1-го корпусу та Командування ракетних військ армії Пакистану, акцентував, що швидке прийняття рішень у військових системах, що працюють на основі штучного інтелекту, може позбавити людей можливості адекватно контролювати ситуацію. Він попередив, що в умовах надмірної автоматизації дії можуть бути нераціональними та крайніми.
У свою чергу, президентка Міжнародного комітету Червоного Хреста Мір’яна Сполярич зазначила, що сучасні технології дозволяють проводити військові операції на відстані, що ускладнює питання відповідальності за рішення, прийняті під час конфліктів. У майбутньому можуть виникнути ситуації, коли буде важко визначити, хто ухвалив рішення про застосування сили — людина, система або автономний алгоритм.
Незважаючи на ці застереження, військові аналітики визнають роль штучного інтелекту як невід’ємної частини сучасних бойових дій. Генерал Онно Айхельсхайм, начальник оборонного відомства Нідерландів, зазначив, що технології ШІ активно застосовуються в розвідці, операційному плануванні та аналізі бойових даних. Наприклад, Україна використовує алгоритми для прогнозування можливих атак, а США використали системи ШІ для планування ударів по об’єктах проіранських угруповань на Близькому Сході.
Айхельсхайм також підкреслив, що хоча штучний інтелект несе серйозні ризики ескалації конфліктів, він вже став частиною військових операцій, і ця тенденція навряд чи зміниться.
Окрема тема обговорення стосувалася рекурсивного самовдосконалення систем ШІ, що може призвести до їх експоненційного розвитку без контролю з боку людини. Експерти підкреслюють, що це створює нові виклики для військового керівництва, яке може втратити контроль над процесом ухвалення рішень.
В останній час керівники технологічних компаній дещо послабили свої попередження щодо катастрофічних сценаріїв, пов'язаних із розвитком ШІ, хоча і підтвердили наявність серйозних загроз в сфері безпеки. Таким чином, штучний інтелект починає сприйматися не лише як інструмент для підвищення ефективності, але й як фактор, що може суттєво вплинути на стратегічну стабільність у світі.
