Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що країни НАТО не повинні виключати можливості нової ескалації з боку Росії та мають бути готовими до будь-якого розвитку подій. Водночас він наголосив, що наразі Кремль не має достатніх військових ресурсів для повномасштабного нападу на держави Альянсу, адже значна частина російських сил залишається залученою у війні проти України.
Про це президент Латвії заявив в інтерв’ю Deutsche Welle.
За словами Рінкевичса, російська агресивна політика залишається однією з головних загроз європейській безпеці, тому союзники не можуть дозволити собі втратити пильність або виходити з припущення, що ризик прямого конфлікту з Росією повністю відсутній. Президент Латвії наголосив, що країни НАТО повинні бути готовими до різних сценаріїв, включно з можливими військовими провокаціями, гібридними атаками або іншими спробами Кремля випробувати міцність євроатлантичної єдності.
“Ми маємо бути готовими. Не можна виключати жодних варіантів. Але я б сказав, що нам не слід боятися. Ми маємо просто висловити дуже, дуже коротке й вагоме послання: якщо Росія кине виклик НАТО, Альянс відповість належним чином”, – заявив латвійський президент.
Водночас Рінкевичс закликав уникати панічних настроїв. На його переконання, саме впевненість у власних силах та демонстрація готовності до колективної оборони є найкращим механізмом стримування Москви. Він наголосив, що Росія традиційно використовує слабкість або нерішучість своїх опонентів, тому союзники мають демонструвати єдність та чітку позицію.
Президент Латвії звернув увагу, що нинішній військовий потенціал Російської Федерації значною мірою виснажений через повномасштабну війну проти України. За його словами, Кремль продовжує зазнавати значних втрат у живій силі, техніці та озброєнні, а також змушений витрачати величезні ресурси на підтримку бойових дій на українській території.
Саме тому, зазначив Рінкевичс, сьогодні Москва не має достатньої кількості військ для здійснення повномасштабного вторгнення до будь-якої держави-члена НАТО.
Разом із тим президент Латвії застеріг, що це не означає зникнення загрози в майбутньому. На його думку, Росія продовжує активно переозброювати армію, переводити економіку на військові рейки, збільшувати виробництво боєприпасів і ракет та накопичувати нові військові спроможності. Саме тому країнам Заходу необхідно використовувати нинішній час для зміцнення власної оборони.
Рінкевичс наголосив, що війна в Україні стала головним фактором, який сьогодні стримує подальшу експансію Кремля. Він підкреслив, що українські військові фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всієї Європи, стримуючи російську армію від можливого розширення конфлікту.
Окремо президент Латвії висловився щодо перспектив завершення війни. Він переконаний, що досягти справедливого миру без активної участі європейських держав неможливо. За його словами, саме Європа має залишатися одним із головних гарантів підтримки України як у військовій, так і в політичній, економічній та гуманітарній сферах.
Рінкевичс також підтвердив підтримку європейської інтеграції України. На його переконання, вступ України до Європейського Союзу відповідає інтересам не лише Києва, а й усієї європейської спільноти.
Президент Латвії зазначив, що членство України в ЄС є важливим елементом довгострокової системи безпеки на континенті. Він переконаний, що стабільна, демократична та економічно сильна Україна стане додатковим фактором безпеки для всього регіону.
Говорячи про оборонні бюджети союзників, Рінкевичс зауважив, що сам по собі показник у 5% валового внутрішнього продукту, який дедалі активніше обговорюється серед членів НАТО, не гарантує високого рівня обороноздатності.
За його словами, набагато важливішим є питання реальних військових можливостей держав. Він наголосив, що навіть значні фінансові ресурси не матимуть практичної користі, якщо країни не зможуть оперативно закупити необхідне озброєння або самостійно його виробляти.
“Ви маєте гроші, але вам також необхідно мати озброєння, ракети, техніку, які ви можете придбати за ці гроші. І тут ми бачимо, що у нас є деякі проблеми з оборонною промисловістю”, – пояснив глава латвійської держави.
За його словами, після початку повномасштабної війни стало очевидно, що європейська оборонна промисловість ще не здатна достатньо швидко забезпечувати потреби армій сучасною технікою, боєприпасами, системами протиповітряної оборони та ракетним озброєнням. Саме тому державам ЄС необхідно прискорити модернізацію оборонного сектору, стимулювати виробництво та інвестувати у нові технології.
Президент Латвії також відповів на питання щодо можливого скорочення американської військової присутності в Європі. Він визнав, що європейські країни поступово збільшують власні оборонні можливості, однак цей процес є тривалим і потребує величезних фінансових вкладень, розвитку військової інфраструктури, підготовки особового складу та модернізації озброєння.
На його переконання, Сполучені Штати залишаються ключовим гарантом безпеки європейського континенту.
“Я б сказав, що сьогодні Сполучені Штати є незамінними в обороні Європи та у тому, щоб робити НАТО успішним як Альянс”, – підсумував Рінкевичс.
Останнім часом тема можливої російської агресії проти країн НАТО дедалі частіше порушується європейськими політиками та військовими. У квітні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія потенційно може здійснити напад на одну з держав Альянсу вже найближчими місяцями, а також висловив сумнів щодо того, чи Сполучені Штати автоматично втрутяться у разі такого розвитку подій.
У червні британська газета The Guardian із посиланням на розвідувальні дані повідомляла, що Кремль може готувати військові та гібридні провокації на східному фланзі НАТО. За оцінками західних спецслужб, таким чином Москва прагне перевірити швидкість реакції Альянсу, рівень координації між союзниками та готовність до колективної відповіді.
Крім того, напередодні видання The Telegraph повідомило, що американська розвідка передала польській владі інформацію про можливі російські провокації поблизу польського кордону. За інформацією журналістів, йдеться про потенційні атаки безпілотниками, диверсійні операції або навіть локальні військові інциденти.
На цьому тлі країни НАТО продовжують масштабне зміцнення східного флангу. Союзники збільшують чисельність військових контингентів у Польщі та країнах Балтії, нарощують обсяги спільних навчань, прискорюють виробництво боєприпасів, інвестують у розвиток систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також координують довгострокову підтримку України. Західні лідери неодноразово наголошували, що саме допомога Києву сьогодні є одним із найефективніших способів стримування подальших агресивних планів Кремля та зміцнення безпеки всієї євроатлантичної спільноти.
