У Балтійському морі стався небезпечний інцидент між російським військовим кораблем і гелікоптером Військово-повітряних сил Данії, який уже спричинив дипломатичний конфлікт між Копенгагеном і Москвою. Російський фрегат випустив дві сигнальні ракети — flares — у напрямку данського військового гелікоптера Fennec, який виконував планове спостереження за судном у міжнародних водах неподалік Гедсера. Одна з ракет пройшла настільки близько, що, за оцінкою командування ВПС Данії, ситуація могла завершитися значно серйозніше. Про це повідомляє видання TV 2 Nyheder.
Інцидент стався 14 вересня. Збройні сили Данії офіційно повідомили, що Fennec проводив звичайну фотозйомку російського фрегата, який перебував у міжнародних водах біля південного узбережжя країни. У цей момент із корабля випустили дві сигнальні ракети. Одна з них пройшла на невеликій відстані від гелікоптера. Пошкоджень машини та травм серед екіпажу не зафіксували.
Flares є піротехнічними засобами, які на морі можуть використовуватися як сигнали попередження або привернення уваги. Водночас їхній пуск безпосередньо у напрямку повітряного судна створює ризик зіткнення та пошкодження. Начальник ВПС Данії Ян Дам заявив, що ракети теоретично могли влучити у гелікоптер. Саме тому військові тепер мають оцінити, чи можна виконувати подібні місії спостереження менш ризикованим способом. У початкових повідомленнях данських ЗМІ також наголошувалося: йдеться не просто про демонстративний сигнал, оскільки траєкторія одного зі снарядів пройшла небезпечно близько до Fennec.
Міністр оборони Данії Єппе Брус назвав дії російського екіпажу серйозними та непрофесійними. За його словами, інцидент свідчить про те, що російська сторона дедалі більше готова ризикувати під час контактів із силами країн НАТО. Водночас Данія не збирається відмовлятися від спостереження за російськими кораблями в міжнародних водах.
«Ми маємо абсолютно законне завдання стежити за тим, що відбувається, і Збройні сили продовжуватимуть виконувати його», — пояснив Брус. За його словами, Копенгаген серйозно оцінює подію, але вона не стане причиною для припинення данських операцій спостереження у Балтійському морі.
Реакція Данії не обмежилася військовими заявами. Російського посла Володимира Барбіна вирішили викликати до Міністерства закордонних справ. Данська влада назвала поведінку російського корабля неприйнятною та наголосила, що гелікоптер перебував у міжнародному просторі й мав право виконувати там поставлене завдання. У матеріалі, що став основою для повідомлень про інцидент, зазначалося, що Копенгаген офіційно викликав російського дипломата після інциденту.
Ситуація, однак, отримала продовження вже з боку Москви. Росія висунула Данії зустрічні звинувачення. За даними Reuters із посиланням на російські державні ЗМІ, посол Барбін передав Копенгагену ноту протесту, в якій заявив про нібито «небезпечні маневри» данських військових гелікоптерів поблизу російських кораблів. Москва стверджує, що саме дії Данії могли створити загрозу безпеці мореплавства.
Російська сторона також пригадала інший епізод, який, за її твердженням, стався в серпні 2025 року. Тоді данський гелікоптер нібито здійснював польоти на невеликій висоті над російським кораблем «Віце-адмірал Кулаков» та не встановив радіозв’язок із його екіпажем. Незалежного підтвердження російського опису того інциденту Reuters не наводить. Речник Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи нинішню подію, заявив, що не має достатньої інформації для детальної відповіді.
Додаткової гостроти історії надали супутникові знімки району Балтійського моря. Данські журналісти проаналізували дані Copernicus Sentinel та інформацію про рух суден. Приблизно за 30 кілометрів на південь від острова Мен вони побачили два великі кораблі, яких не вдалося зіставити з доступними даними систем відстеження.
Один із невідомих кораблів, за приблизною оцінкою, мав довжину 120–130 метрів. Це співставно з розмірами деяких російських фрегатів. Водночас підтвердити, що обидва кораблі були саме російськими військовими суднами, не вдалося. Військові кораблі, на відміну від цивільних, нерідко не транслюють інформацію через автоматичну ідентифікаційну систему, тому відсутність судна на цифровій карті сама собою не доводить його російське походження.
Інцидент відбувається на тлі різкого підвищення напруженості у Балтійському регіоні. Financial Times пише, що данські посадовці розглядають поведінку Росії як частину ширшої тенденції до більш агресивних і ризикованих дій поблизу країн НАТО. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен та міністр оборони наголосили, що такі дії не повинні змусити європейські країни відступити від підтримки України.
Тривога в регіоні посилюється й іншими подіями. 14 вересня у Польщі поблизу узбережжя Балтійського моря знайшли безпілотник, який польська влада попередньо назвала російським військовим дроном. Подробиці його походження й завдання на момент перших повідомлень ще з’ясовувалися.
15 вересня НАТО також довелося реагувати на ще один повітряний інцидент — винищувачі Альянсу збили безпілотник над Литвою. За інформацією Associated Press, апарат ніс вибухівку й увійшов у повітряний простір країни з боку Білорусі. Його точне походження ще встановлювали. На цьому тлі інцидент із данським гелікоптером сприймається вже не як ізольована подія, а як частина дедалі нервовішої ситуації на північно-східному фланзі НАТО.
У самій Данії прямо пов’язують посилення військової готовності з російською загрозою. Міністерство оборони країни зазначає, що безпекова ситуація в Балтійському регіоні істотно погіршилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Данські військові беруть участь у передовій присутності НАТО в країнах Балтії та Польщі, яка покликана посилити стримування та продемонструвати готовність Альянсу захищати свою територію.
Копенгаген паралельно нарощує власні оборонні можливості. Данія інвестує у протиповітряну і протиракетну оборону, берегові ракетні системи, морське спостереження та патрульну авіацію. Зокрема, у 2026 році уряд вирішив придбати два літаки P-8A Poseidon для посилення спостереження в Арктиці та Північній Атлантиці.
Однак нинішня ситуація вирізняється тим, що небезпечне зближення відбулося не під час навчань чи безпосереднього бойового зіткнення, а під час звичайної місії спостереження в міжнародному просторі. Саме ця обставина робить подію особливо чутливою для НАТО: навіть сигнальний засіб, запущений на невеликій дистанції, може призвести до аварії, після якої сторонам доведеться вирішувати вже значно серйознішу кризу.
Важливо й те, що в офіційних повідомленнях поки немає інформації про застосування російським фрегатом бойової ракети або штатного корабельного озброєння проти данського гелікоптера. Данські військові говорять саме про дві flares — піротехнічні сигнальні засоби. Тому формулювання про «ракетну атаку» потребує уточнення: йдеться про небезпечний пуск сигнальних ракет у напрямку літака, а не підтверджений бойовий ракетний удар.
При цьому для Копенгагена принципове питання полягає не лише в типі використаного боєприпасу, а в самому факті його спрямування до данського повітряного судна. Одна ракета пройшла зовсім поруч із гелікоптером, і данське військове керівництво не виключає можливості влучання. Тобто навіть якщо екіпаж російського корабля мав намір лише попередити або відігнати Fennec, обраний спосіб створив реальний ризик для людей та військової техніки.
Поки що Данія відповідає дипломатичними засобами і не оголосила про зміну правил поведінки своїх військових у регіоні. Навпаки, Єппе Брус наголосив, що спостереження за російськими кораблями продовжиться. Москва, своєю чергою, відкидає відповідальність і переводить звинувачення на Копенгаген. Таким чином, сторони вже фактично сформували дві протилежні версії події.
На тлі ширшого протистояння Росії та НАТО навіть такий епізод може мати наслідки, значно більші за його початковий масштаб. Балтійське море давно стало одним із найчутливіших районів європейської безпеки, де одночасно працюють військова авіація, кораблі, розвідка та системи спостереження кількох держав. Чим частіше такі сили опиняються на небезпечно малій відстані одна від одної, тим вищим стає ризик помилки або неправильного трактування дій іншої сторони.
Саме тому історія з російським фрегатом і данським Fennec уже вийшла далеко за межі звичайного морського інциденту. Вона стала ще одним сигналом того, наскільки крихкою залишається ситуація на східному і північному флангах НАТО — і наскільки швидко звичайна місія спостереження може перетворитися на міжнародну кризу.
