Правоохоронці повідомили про підозру вісьмом чинним та колишнім посадовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у різних регіонах України. За версією слідства, вони вносили неправдиві відомості до державної інформаційної системи «Оберіг», штучно завищуючи показники мобілізації.
У межах чотирьох кримінальних проваджень правоохоронці встановили щонайменше 276 неправдивих записів. У системі громадян могли позначати як взятих на військовий облік, призваних та направлених до військових частин, хоча фактично цього не відбувалося.
Серед людей, які в реєстрі значилися мобілізованими, слідство виявило тих, хто вже проходив військову службу, самовільно залишив військові частини, зник безвісти або загинув. В інших випадках громадяни взагалі не прибували до ТЦК, не проходили ВЛК та не були зараховані до військових частин.
Як могли змінювати дані в «Оберезі»
За даними Офісу генерального прокурора, фігуранти мали законний службовий доступ до інформаційно-комунікаційної системи та використовували власні кваліфіковані електронні підписи.
Саме через цей доступ, за версією слідства, вони змінювали облікові картки військовозобов’язаних.
Йшлося не про злам системи ззовні, а про можливе зловживання легальними повноваженнями людей, які мали право працювати з реєстром.
Дії фігурантів залежно від конкретного епізоду кваліфікували за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України — несанкціонована зміна інформації в автоматизованій системі особами, які мають право доступу до неї, а також за ч. 1 ст. 366 КК України — службове підроблення.
Найбільше записів виявили у Львові та Ужгороді
Наймасштабніший епізод стосується Львова та Ужгорода.
Там слідчі встановили щонайменше 239 неправдивих записів. За цим епізодом підозри отримали троє посадовців ТЦК та СП — виконувач обов’язків начальника та двоє колишніх керівників.
За версією слідства, у реєстр вносили неправдиві відомості про постановку людей на військовий облік та їхню мобілізацію.
Серед тих, кого могли відображати в системі як призваних, були військовослужбовці, особи, які самовільно залишили військові частини, а також загиблі.
На Вінниччині йдеться про п’ятьох громадян
У Вінницькій області колишнього керівника одного з ТЦК та СП підозрюють у внесенні неправдивих даних щодо п’ятьох людей.
В «Оберезі» їх зазначили як направлених на військову службу.
Однак, за даними слідства, фактично до відповідних військових частин вони не зараховувалися.
На Луганщині — 28 записів
Ще троє колишніх керівників районних ТЦК та СП фігурують у справі на Луганщині.
Правоохоронці стверджують, що вони внесли неправдиві відомості щодо 28 військовозобов’язаних.
Частина цих людей уже проходила службу, одна людина мала статус зниклої безвісти за особливих обставин.
Окремий епізод, за версією слідства, стосується зміни облікових даних, за допомогою яких могли приховати військовозобов’язаного від призову після закінчення строку його бронювання.
На Чернігівщині чотирьох людей записали до бойової частини
Ще одну підозру отримав начальник одного з ТЦК та СП Чернігівської області.
Йому інкримінують внесення неправдивих відомостей щодо чотирьох військовозобов’язаних.
У реєстрі їх нібито зазначили як призваних і направлених до бойової військової частини, хоча, за даними слідства, фактично вони там службу не проходили.
Навіщо могла бути потрібна «паперова мобілізація»
Одна з версій правоохоронців — штучне покращення показників виконання мобілізаційних завдань.
Подібні випадки ДБР виявляло й раніше.
Наприклад, у серпні на Тернопільщині посадовця ТЦК підозрювали у тому, що він вносив до «Оберегу» інформацію про нібито мобілізацію громадян та їх направлення до військових частин, хоча фактичного призову не було. ДБР прямо пов’язувало це зі спробою штучно покращити статистику виконання мобілізаційного плану.
Схожу справу розслідували й на Івано-Франківщині, де посадовцю ТЦК закидають внесення неправдивих даних про нібито проходження військової служби 21 військовозобов’язаним.
Це вже не перша хвиля справ навколо «Оберега»
Проблеми із внесенням неправдивих даних до реєстру правоохоронці фіксують не вперше.
Ще у червні ДБР повідомляло про трьох керівників районних ТЦК Тернопільської області, які, за даними слідства, повторно «мобілізували» в реєстрі понад 100 військовослужбовців, які вже фактично проходили службу.
У липні ДБР також повідомило про підозру керівнику Могилів-Подільського РТЦК та СП. За версією слідства, він змінював дані військовозобов’язаних у «Оберезі» для штучного завищення показників мобілізації.
Тобто нинішні вісім підозр — не окремий епізод, а частина значно ширшого масиву кримінальних проваджень довкола військового обліку та роботи ТЦК.
Правоохоронці вже проводять масштабну перевірку ТЦК
30 липня Державне бюро розслідувань разом із Генеральним штабом ЗСУ розпочало масштабну операцію «Чесний призов».
Обшуки та інші слідчі дії проходили більш ніж у 100 ТЦК та СП у більшості регіонів України.
ДБР повідомляло, що перевіряє можливі схеми ухилення від мобілізації за гроші, неправомірні зміни даних у реєстрах, перевищення повноважень та інші порушення.
Раніше batkhreshchatyk.com/ також писала, що майже 80 керівників ТЦК отримали підозри у справах, пов’язаних із можливими схемами навколо ВЛК, бронювання та мобілізації. За даними Нацполіції, слідчі також перевіряли тисячі випадків бронювання та десятки тисяч постанов ВЛК.
batkhreshchatyk.com/ вже писала про маніпуляції з «Оберегом»
Схожі справи траплялися й раніше.
У 2025 році batkhreshchatyk.com/ повідомляла про офіцера ТЦК у Харкові, якого підозрювали у маніпуляціях із системою «Оберіг».
За версією слідства, він міг ставити військовозобов’язаних на облік без їхньої фактичної присутності у ТЦК та незаконно змінювати статус людей, які перебували в розшуку. Правоохоронці тоді говорили щонайменше про 29 осіб.
Також batkhreshchatyk.com/ писала про справу в Одесі, де офіцера ТЦК обвинувачували у внесенні недостовірних відомостей до державних реєстрів та оформленні фіктивних відстрочок. У справі фігурували дані щодо 138 осіб.
Чому махінації з «Оберегом» особливо небезпечні
«Оберіг» — ключовий державний реєстр, у якому міститься інформація про призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
Відомості з нього використовуються під час військового обліку, перевірки статусу громадянина, бронювання, оформлення відстрочок та проведення мобілізаційних заходів.
Тому навіть одна неправомірна зміна може мати практичні наслідки для конкретної людини.
А коли йдеться про сотні записів і посадовців, які мають службові ключі доступу до системи, правоохоронці фактично перевіряють не просто окремі помилки, а можливе системне використання державного реєстру всупереч його призначенню.
Підозра ще не означає доведену вину
Наразі йдеться саме про підозри та версію слідства.
Вину кожного з восьми фігурантів може встановити лише суд після дослідження доказів.
Водночас масштаб уже задокументованих епізодів значний: у чотирьох кримінальних провадженнях правоохоронці говорять щонайменше про 276 неправдивих записів у «Оберезі», а географія справ охоплює Львів, Ужгород, Вінницьку, Луганську та Чернігівську області.
Розслідування тривають, тому кількість епізодів та фігурантів ще може змінитися.
