Загальнонаціональна паливна криза в Росії, яка загострилася після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах та ускладнення судноплавства в Азовському морі, почала суттєво впливати на роботу аграрного сектору. Найгостріше ситуацію відчувають фермери південних регіонів країни, які стикаються з дефіцитом дизельного пального, зростанням витрат і проблемами зі збутом зерна.
Про це повідомляє Reuters.
За інформацією агентства, місяці атак на російську нафтопереробну інфраструктуру призвели до скорочення виробництва пального та різкого подорожчання дизеля, який є критично важливим для роботи сільськогосподарської техніки під час жнив.
Особливо складною є ситуація в Ростовській області — одному з ключових аграрних регіонів Росії. Працівники місцевих господарств змушені годинами чекати на автозаправних станціях, щоб отримати пальне. За словами співрозмовників Reuters, інколи люди проводять у чергах пів дня лише для того, щоб заправити автомобілі та дістатися до місця роботи.
Додаткових труднощів аграріям завдали проблеми з морською логістикою. Азовське море традиційно є одним із головних маршрутів для експорту зерна з Ростовської області. Проте через бойові дії та обмеження судноплавства кількість покупців різко скоротилася, а можливості експорту значно звузилися.
У Reuters зазначають, що нинішня ситуація демонструє масштаб економічних наслідків для російського аграрного сектору, який є одним із найбільших постачальників пшениці на світовий ринок. Поєднання дефіциту пального, зростання логістичних витрат і труднощів із морськими перевезеннями створює серйозний фінансовий тиск на виробників зерна.
У Міністерстві сільського господарства Росії заявили, що загалом очікують хороший урожай цього року. Водночас у відомстві визнали наявність проблем із забезпеченням паливом у різних регіонах країни та запевнили, що уряд працює над стабілізацією постачань дизеля для сільськогосподарських підприємств.
Водночас аналітики дослідницької компанії SovEcon попереджають, що негативний вплив може виявитися значно масштабнішим. За їхніми оцінками, якщо ситуація з блокуванням Азовського моря не зміниться протягом більшої частини другого півріччя, Росія може недопоставити на світовий ринок від 5 до 10 мільйонів тонн пшениці.
Для порівняння, у 2025 році Росія експортувала понад 61 мільйон тонн зернових культур, із яких близько 46 мільйонів тонн припало саме на пшеницю. Зменшення поставок такого масштабу потенційно може вплинути не лише на російський аграрний сектор, а й на світові ціни на зерно.
За оцінками експертів, фермери вже втрачають приблизно 1000 рублів із кожної тонни зерна через зростання вартості дизельного пального. Через труднощі з експортом через Азовське море ці втрати фактично подвоюються. У таких умовах багато виробників можуть переглянути плани щодо майбутніх посівних кампаній та скоротити площі під зерновими культурами. За словами аналітиків, ця тенденція спостерігається ще з 2022 року, однак нинішня ситуація може її посилити.
Наслідки проблем із російською паливною інфраструктурою вже виходять за межі країни. За інформацією Axios, зростання цін на пальне, пов’язане зі скороченням виробництва в Росії після атак на НПЗ, відчувається і на міжнародних енергетичних ринках, зокрема у США.
Президент Росії Володимир Путін раніше також визнав, що атаки українських безпілотників створили для країни «певні проблеми з нафтопродуктами», хоча водночас заявив, що ситуацію нібито вдається контролювати.
Попри такі заяви, за оцінками, російські нафтопереробні заводи наразі забезпечують лише близько 65% сезонної потреби країни в бензині. Експерти пов’язують це зі значними пошкодженнями низки великих НПЗ унаслідок регулярних ударів українських дронів, що призвело до скорочення виробничих потужностей і посилення дефіциту пального.
