9 червня Верховна Рада України затвердила законопроєкт №15111-д, що запроваджує нові механізми оподаткування для доходів, отриманих через цифрові платформи. Цей документ, який вже охрестили "податком на OLX", діятиме не лише для одного маркетплейсу, а й для інших сервісів, таких як платформи для оренди житла, фрилансу, перевезень та багато інших. Підтримали законопроєкт 241 депутат.
Зміни стосуються не лише податку на окремі онлайн-продажі. Закон вводить в Україні автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, у відповідності з міжнародними стандартами ОЕСР та директивою DAC7 Європейського Союзу. Ця ініціатива є частиною зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом та важливим кроком на шляху до євроінтеграції.
Платформи, через які українці реалізують товари, здають житло в оренду або надають послуги, стануть податковими агентами. Це означає, що вони будуть зобов'язані збирати дані про доходи своїх користувачів і передавати цю інформацію до податкових органів, зменшуючи необхідність для громадян подавати додаткову звітність.
Дискусії навколо законопроєкту тривали досить довго, оскільки перші версії викликали занепокоєння щодо контролю за банківськими рахунками та можливого оподаткування продажів особистих речей. Проте, під час доопрацювання значна частина суперечливих положень була виключена. Зокрема, з документа прибрали вимогу відкривати спеціальні рахунки для продавців та доступ до банківської таємниці.
Важливим нововведенням є запровадження неоподатковуваного мінімуму: доходи від продажів через платформи до 2000 євро на рік не підпадатимуть під нові правила. Це дозволить захистити звичайних громадян, які продають особисті речі, не займаючись систематичною підприємницькою діяльністю.
Представники Міністерства фінансів повідомили, що метою закону є легалізація доходів, які наразі часто не декларуються, а також виконання міжнародних зобов’язань щодо податкової прозорості. Закон також передбачає механізми автоматичного обміну інформацією з іноземними країнами та адаптацію українського законодавства до європейських норм.
Реакція політиків на ухвалення закону була неоднозначною: деякі вважають його важливим кроком для регулювання цифрової економіки, тоді як інші висловлюють побоювання щодо додаткового податкового тягаря для громадян та підвищення цін на товари і послуги.
Крім того, увага до законопроєкту зросла через його зв'язок із необхідністю виконання умов співпраці з МВФ. Зокрема, ухвалення документа є частиною реформ, передбачених меморандумами з міжнародними кредиторами, що й стало причиною багатократного перенесення голосування.
Згідно з положеннями закону, він набере чинності не раніше 1 січня 2027 року, що дозволить платформам адаптувати свої системи, а державним органам підготуватися до адміністрування нових правил.
Експерти вважають, що ухвалення цього закону може стати одним з найзначніших кроків у сфері цифрового оподаткування в Україні за останні роки, адже країна приєднується до практики, що вже реалізується в Європейському Союзі, де великі цифрові платформи звітують про доходи користувачів перед податковими органами.
Таким чином, закон не передбачає негайного запровадження нових податків для користувачів OLX та інших платформ, але створює систему податкової прозорості для цифрової економіки, яка має вступити в силу в 2027 році. Дискусії щодо впливу нових норм на продавців та фрилансерів, безумовно, триватимуть ще довго.
