Нові документи, оприлюднені Офісом президента України у відповідь на інформаційний запит, викликали нову хвилю дискусій навколо рішення про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА». Із пояснювальної записки до проєкту президентського указу випливає, що під час підготовки документа Міністерство оборони аналізувало економічні, фінансові та екологічні наслідки рішення, однак не зверталося до Міністерства закордонних справ для оцінки можливих дипломатичних ризиків.
Йдеться про указ президента України №440/2026 від 26 травня 2026 року, яким Окремому центру спеціальних операцій «Північ» присвоєно почесне найменування «імені Героїв УПА». У документі зазначено, що рішення ухвалене «з метою відновлення історичних традицій національного війська» та з огляду на заслуги підрозділу під час захисту незалежності й територіальної цілісності України.
Згідно з матеріалами, оприлюдненими Офісом президента, пояснювальна записка до проєкту указу була підписана міністром оборони Михайлом Федоровим. У ній зазначається, що реалізація документа не матиме негативного впливу на економіку, бюджет, екологію, природні ресурси чи інші суспільні відносини. Водночас у матеріалах немає згадки про консультації з Міністерством закордонних справ або аналіз можливих наслідків для міжнародних відносин.
Офіс президента також повідомив, що під час підготовки ініціативи Міністерство оборони зверталося до Українського інституту національної пам’яті. У відповіді Інститут підтримав присвоєння підрозділу почесного найменування «імені Героїв УПА», вважаючи такий крок таким, що відповідає політиці вшанування української визвольної боротьби. Водночас документів, які б свідчили про офіційні консультації з МЗС щодо можливої міжнародної реакції, серед оприлюднених матеріалів немає.
Саме це питання набуло особливої актуальності після того, як указ президента викликав різку реакцію в Польщі. Уже наступного дня після підписання документа польська сторона висловила офіційний протест, наголосивши, що використання назви «Герої УПА» для військового підрозділу є болючим для значної частини польського суспільства та може негативно вплинути на двосторонні відносини.
Президент Польщі Кароль Навроцький став одним із найгучніших критиків рішення української влади. Він заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла, який був вручений йому у 2023 році тодішнім президентом Анджеєм Дудою як символ стратегічного партнерства між країнами. Навроцький пояснив свою позицію тим, що рішення щодо найменування підрозділу створює додаткові суперечності навколо історичної пам’яті та, на його думку, може бути використане російською пропагандою.
Критичні заяви пролунали й від інших польських посадовців. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що особисто доніс українській стороні позицію Варшави та заявив про намір домагатися перегляду цього рішення. Польська влада наголошувала, що питання історичної пам’яті залишається надзвичайно чутливим у двосторонніх відносинах.
До дискусії долучився і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він заявив, що відповідальність за врегулювання ситуації лежить на українській стороні, оскільки саме рішення про присвоєння найменування стало причиною нового витка напруженості у польсько-українських відносинах. За словами польського прем’єра, сторони останніми роками доклали значних зусиль для подолання історичних суперечностей, тому виникнення нового конфлікту він назвав небажаним.
У відповідь на критику українське Міністерство закордонних справ заявило, що присвоєння почесного найменування українському військовому підрозділу не мало антипольського характеру. У відомстві наголосили, що рішення є внутрішньою справою України та спрямоване на вшанування учасників українського визвольного руху, а не на перегляд відносин із Польщею.
Водночас тема продовжує активно обговорюватися у Польщі. За даними польських медіа та соціологічних досліджень, питання найменування підрозділу ССО стало предметом широкої політичної дискусії та використовується різними політичними силами напередодні парламентської кампанії. Частина політиків закликає Україну переглянути рішення, тоді як інші виступають за збереження стратегічного партнерства між двома країнами попри історичні суперечки.
Оприлюднені документи не містять оцінки того, чи відсутність консультацій із МЗС могла вплинути на подальший розвиток подій. Водночас вони свідчать, що під час підготовки указу Міністерство оборони офіційно аналізувало низку внутрішніх ризиків, однак питання можливих дипломатичних наслідків у пояснювальній документації не відображене. Саме ця обставина нині стала предметом нової суспільної дискусії після міжнародного резонансу, який спричинило рішення про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА».
