У 2025 році вперше за новоюліанським календарем Медовий Спас або Маковія в Україні святкуватимуть 1 серпня, а не 14-го, як це було до календарної реформи 2023 року. Це одне з найшанованіших свят у серпні, яке поєднує в собі давні християнські традиції, народні обряди та символи родинного затишку.
Свято маку, меду і води
Медовий Спас традиційно відкриває серію трьох Спасів. У народі його називають ще й «Спасом на Воді», оскільки в цей день прийнято освячувати річки, джерела та колодязі. Люди вірили, що купання в освяченій воді зміцнює здоров’я, але після 1 серпня вже не рекомендували плавати у відкритих водоймах — «вода стає брудною».
Ще одна назва — «Маковія», адже саме в цей період дозріває мак. Господині печуть пиріжки з маком, готують напої на основі меду, зокрема традиційний «збитень» — медово-трав’яний напій з прянощами, який вважається цілющим.
Маковійчик — головний оберіг свята
Зранку дівчата плетуть святкові букети з лікарських трав і макових голівок — так звані «маковійчики». Їх несуть до церкви на освячення, після чого прикрашають ними оселю або підвішують біля ікон. Вважалося, що такий букет захищає дім від лиха і служить оберегом на цілий рік.
У різних регіонах України святкування має свої особливості. Наприклад, на Поліссі та в Карпатах окремо освячують колодязі, а на півдні до букетів додають калину, м’яту, руту чи чорнобривці.
Що не можна робити на Медовий Спас
Це свято вважається великим церковним днем, тому заборонено:
-
виконувати фізичну роботу або прибирати в оселі;
-
влаштовувати гучні гуляння;
-
лаятися, сваритися, кричати — все це «віддається назад»;
-
купатися після 1 серпня — «вода більше не має цілющої сили».
Також з цього дня починається Успенський піст, тож віруючі відмовляються від м’яса, риби, молочних продуктів.
Свято вдячності та очищення
Медовий Спас — це не лише день врожаю й води, а й символ внутрішнього очищення. Саме з цього моменту українці традиційно готувалися до осені: завершували польові роботи, зберігали мед, сушили трави, запасалися на зиму.
Це родинне, тихе свято, без шуму й застіль, яке нагадує про вдячність за все, що дає земля, і про гармонію людини з природою.