Київ продовжує масштабну підготовку до опалювального сезону після надзвичайно складної зими 2025–2026 років, коли російські удари завдали значних пошкоджень столичній енергетичній інфраструктурі. Станом на початок серпня місто відновило вже понад 60% пошкоджених енергетичних потужностей, паралельно будує нові когенераційні установки, резервні джерела тепла та вкладає сотні мільйонів гривень у підготовку житлового фонду.
Про хід реалізації Плану стійкості розповів виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв. Міська влада зазначає, що основне завдання полягає вже не просто у відновленні того, що було зруйновано російськими атаками, а у створенні більш децентралізованої енергетичної системи, яку буде складніше вивести з ладу одним або кількома масованими ударами.
За словами Пантелеєва, з міського бюджету та коштів комунальних підприємств на заходи Плану стійкості вже передбачено понад 10 млрд грн. Значний обсяг фінансування надходить також із державного бюджету. Окрім цього, Київ залучає кредитні ресурси міжнародних фінансових інституцій та українських державних банків.
Раніше КМДА повідомляла, що столиця погодилася реалізовувати програму стійкості за принципом співфінансування 50 на 50 між містом і державою. На засіданні РНБО мер Києва Віталій Кличко також зазначав, що столиця активно залучає зовнішнє фінансування для відновлення та модернізації енергетики.
Окремий блок робіт стосується відновлення потужностей, пошкоджених під час російських атак узимку 2025–2026 років. За актуальними даними столичної влади, роботи виконані більш ніж на 60%.
Втім, відсоток відновлення не означає, що вся енергетична система Києва вже готова до нового опалювального сезону. План стійкості значно ширший: він передбачає не тільки ремонт старої інфраструктури, а й створення резервних потужностей, фізичний захист об’єктів, розвиток когенерації та децентралізацію теплопостачання. Ще навесні Київ заявляв, що такі проєкти розраховані не лише на 2026 рік, а на кілька років вперед.
Одним із ключових елементів нової системи мають стати когенераційні установки, які одночасно виробляють електричну та теплову енергію. Така модель дозволяє не залежати повністю від великих централізованих об’єктів і підтримувати роботу критичної інфраструктури навіть за масштабного відключення електроенергії.
У КМДА ще наприкінці 2025 року пояснювали, що частину нових міні-ТЕЦ будують одразу всередині захисних споруд. Такі об’єкти мають забезпечувати резервним живленням великі станції теплопостачання, а надлишок виробленої електроенергії за відповідних умов може передаватися до навколишньої мережі.
За актуальними даними міської влади, Київ уже створив понад 65 МВт когенераційних потужностей, а також понад 16 МВт дизельної генерації. Загалом реалізація запланованих проєктів із когенераційними установками перевищила 65%.
Це лише частина більш масштабної програми резервного теплопостачання. Київ паралельно працює над створенням приблизно 1,6 ГВт розподіленої теплової генерації. Йдеться про різні рішення — від блочно-модульних котелень до модернізації вже наявних джерел тепла.
Потреба у такій системі стала особливо очевидною після атак на великі теплоенергетичні об’єкти. У березні уряд, аналізуючи київський План стійкості, прямо називав розвиток розподіленого теплопостачання одним із головних завдань столиці. Початковий варіант документа передбачав, зокрема, захист десятків об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової електрогенерації для систем тепло-, водопостачання та водовідведення.
Окремою проблемою залишається житловий фонд. Міська влада виходить із того, що під час тривалих перебоїв із централізованим опаленням навантаження на внутрішньобудинкові електромережі різко зростає: мешканці масово використовують електричні обігрівачі та інше потужне обладнання.
Тому Київ виділив близько 800 млн грн на ремонт та модернізацію електрощитових у житлових будинках. За словами Пантелеєва, у 2026 році місто планує виконати відповідні роботи на 742 об’єктах. Станом на початок серпня виконано близько п’ятої частини запланованого обсягу.
Паралельно діють міські програми співфінансування енергостійкості багатоквартирних будинків. Ще навесні КМДА оголосила про розширення таких програм, щоб ОСББ та житлово-будівельні кооперативи могли встановлювати резервні джерела живлення та робити будинки менш залежними від централізованої електромережі.
За даними Пантелеєва, на початок серпня близько 2 тисяч київських будинків уже отримали ті чи інші елементи енергетичної автономності. Йдеться про генератори, інвертори, акумуляторні системи та сонячні електростанції.
Понад 200 будинків мають власні сонячні електростанції. Деякі з них, за словами посадовця, вже не тільки забезпечують частину власних потреб, а й можуть віддавати надлишок виробленої електроенергії до зовнішньої мережі.
Цей напрямок збігається і з державною політикою щодо підвищення енергетичної автономності багатоповерхівок. Уряд розширив програми підтримки ОСББ та ЖБК: вони можуть отримувати пільгові кредити на генератори, сонячні станції та теплові насоси, а частину вартості обладнання компенсує держава.
Однак підготовка Києва до зими супроводжується і суперечками між центральною та міською владою щодо темпів робіт та фінансування. На початку серпня уряд повідомляв, що оновлений План стійкості Києва все ще мав низку недоліків, які потрібно було оперативно усунути. Зокрема, йшлося про захист критичної інфраструктури, розподілену теплову генерацію та резервні джерела теплопостачання.
Місто зі свого боку наголошує, що масштаби необхідних робіт значно перевищують можливості лише столичного бюджету. Кличко на засіданні РНБО підкреслював, що відновлення і резервування великих теплових потужностей потребує спільної роботи з державою, оскільки йдеться про об’єкти фактично національного масштабу.
Ще одна проблема — строки реалізації. Повністю перебудувати систему теплопостачання мегаполіса за кілька місяців неможливо. КМДА ще навесні прямо зазначала, що створення децентралізованої моделі енергетики потребуватиме двох-трьох років і більше. Тому частина робіт спрямована на найближчу зиму, а частина повинна поступово змінити саму архітектуру енергосистеми Києва.
Головна концепція полягає в тому, щоб у разі нового масштабного удару столиця не залежала від кількох великих джерел тепла та електроенергії. Когенераційні установки, модульні котельні, дизельні станції, сонячна генерація, акумулятори та автономні системи багатоквартирних будинків повинні створити мережу резервів, здатних частково підхопити навантаження після пошкодження централізованої системи.
Станом на серпень Київ уже пройшов значну частину цього шляху: понад 60% пошкоджених потужностей відновлено, когенераційна програма реалізована більш ніж на 65%, тисячі житлових будинків отримують автономні джерела живлення, а місто разом із державою та міжнародними партнерами акумулює десятки мільярдів гривень.
Однак це ще не означає повної готовності до будь-якого сценарію. Найскладнішим завданням залишається створення достатньої кількості резервних теплових потужностей і захист енергетичних об’єктів від повторних російських ударів. Саме тому наступні місяці перед початком опалювального сезону стануть вирішальними для того, наскільки стійко Київ зможе пройти зиму 2026–2027 років.
