Збірна Іспанії стала чемпіоном світу з футболу 2026 року, здолавши у фіналі чинного володаря трофея — Аргентину. Долю вирішального матчу, який відбувся на стадіоні New York New Jersey Stadium в Іст-Ратерфорді (штат Нью-Джерсі, США), визначив єдиний гол у додатковий час. На 106-й хвилині Ферран Торрес приніс своїй команді перемогу з рахунком 1:0, подарувавши Іспанії другий чемпіонський титул в історії після тріумфу на мундіалі 2010 року.
Команда Луїса де ла Фуенте вважалася одним із головних фаворитів турніру ще до старту чемпіонату, однак у фіналі їй протистояла Аргентина — чинний чемпіон світу та збірна, яка прагнула захистити титул, здобутий у Катарі чотири роки тому. Попри статус суперників, саме іспанці від перших хвилин контролювали перебіг гри, більше володіли м’ячем і систематично створювали небезпечні моменти біля воріт Еміліано Мартінеса.
Перший тайм пройшов у напруженій тактичній боротьбі. Іспанія зробила ставку на контроль м’яча та високий пресинг, тоді як команда Ліонеля Скалоні зосередилася на захисті та швидких контратаках. Примітно, що до перерви аргентинці фактично не створили жодного небезпечного моменту, тоді як воротареві Еміліано Мартінесу довелося неодноразово рятувати свою команду після ударів Ламіна Ямала, Дані Ольмо та Мікеля Оярсабаля.
Наприкінці першої половини зустрічі Аргентина зазнала кадрових втрат. Захисник Лісандро Мартінес отримав пошкодження і не зміг продовжити гру. Його замінив досвідчений Ніколас Отаменді, який разом із Крістіаном Ромеро стримував атаки суперника.
У другому таймі перевага Іспанії стала ще більш відчутною. Підопічні де ла Фуенте дедалі частіше загрожували воротам суперника, але оборона Аргентини та впевнена гра Мартінеса дозволяли зберігати нульову нічию. Ключовий епізод стався вже у компенсований час основних 90 хвилин, коли півзахисник Аргентини Енцо Фернандес отримав другу жовту картку й залишив свою команду в меншості.
Попри чисельну перевагу суперника, аргентинці зуміли перевести гру в овертайм. Уже на початку додаткового часу Іспанія продовжила штурм. Спочатку Ніко Вільямс відправив м’яч у сітку, однак арбітр Славко Вінчич скасував гол через порушення правил в атаці. Проте вже за кілька хвилин команда все ж досягла свого. Після подачі Педро Порро та скидки головою від Ніко Вільямса Ферран Торрес потужним ударом із близької відстані пробив Еміліано Мартінеса й відкрив рахунок на 106-й хвилині. Саме цей гол став переможним.
Після пропущеного м’яча Аргентина спробувала організувати фінальний штурм, однак, граючи в меншості, так і не змогла створити реальної загрози воротам Унаї Сімона. Наприкінці зустрічі Лаутаро Мартінес і Ліонель Мессі намагалися врятувати команду, але захист Іспанії діяв безпомилково. Фінальний свисток зафіксував перемогу «Червоної фурії» з рахунком 1:0.
Цей успіх став історичним для іспанського футболу. Збірна Іспанії вдруге виграла чемпіонат світу, повторивши досягнення 2010 року, коли у фіналі мундіалю в ПАР здолала Нідерланди завдяки знаменитому голу Андреса Іньєсти в додатковий час. Символічно, що і цього разу переможний м’яч був забитий саме в овертаймі, а Феррана Торреса іспанські медіа вже порівнюють із легендарним Іньєстою.
Для головного тренера Луїса де ла Фуенте цей титул став логічним продовженням успішного циклу. Після перемоги на чемпіонаті Європи-2024 його команда підтвердила статус найсильнішої збірної світу. Іспанія пройшла весь турнір без поразок і продемонструвала один із найкращих показників у захисті, пропустивши лише один м’яч за весь чемпіонат.
Аргентина, своєю чергою, завершила турнір зі срібними медалями. Для Ліонеля Мессі цей фінал, за повідомленнями низки міжнародних ЗМІ, може стати останнім матчем на чемпіонатах світу. Попри поразку, капітан аргентинців провів ще один яскравий турнір і допоміг своїй команді вдруге поспіль дійти до фіналу світової першості.
