Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міським головою Харкова Ігорем Тереховим, під час якої сторони обговорили захист міста від щоденних російських ударів, потреби прифронтових громад та реалізацію планів стійкості. Глава держави заявив, що досвід Харкова у підтримці населення під час війни може бути використаний в інших українських містах і громадах.
Зустріч відбулася 12 липня на тлі анонсованого президентом масштабного оновлення Кабінету Міністрів та появи неофіційної інформації про можливе включення Терехова до переліку кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Водночас ані Зеленський, ані харківський мер під час офіційних повідомлень про розмову кадрову тему не згадували.
Президент зосередився на ситуації в Харкові, який залишається однією з головних цілей російських ракетних і дронових атак. За словами Зеленського, місто працює в надзвичайно складних умовах, однак продовжує оперативно допомагати людям та забезпечувати функціонування основних служб.
«Виклики для міста дуже серйозні — Харків під щоденними російськими терористичними ударами. Важливо, що у Харкові при цьому є необхідна допомога людям та справді оперативна робота міських служб», — зазначив президент у повідомленні за підсумками зустрічі.
Про що говорили Зеленський і Терехов
Головною темою стала взаємодія центральної, обласної та міської влади для захисту Харкова і підтримки жителів. Сторони обговорили потреби міста, роботу комунальних служб, допомогу постраждалим і рішення, які мають підвищити стійкість критичної інфраструктури.
Зеленський наголосив, що підготовлені для Харкова плани повинні бути реалізовані якомога швидше. Президент не розкрив детального переліку проєктів, однак заявив, що йдеться про комплексну стійкість міста в умовах постійної загрози.
«Плани стійкості мають бути реалізовані якнайшвидше. Досвід Харкова у підтримці людей може бути поширений і на інші наші міста та громади», — підкреслив глава держави.
Імовірно, йдеться не про одну конкретну програму, а про модель роботи міста під час тривалих атак: оперативне відновлення пошкоджених будинків, забезпечення резервного живлення, підтримку лікарень, роботу транспорту та комунальних підприємств, допомогу постраждалим і взаємодію з військовими. Це висновок із тем зустрічі та попередніх заяв міської влади, однак офіційний план із повним переліком заходів не оприлюднений.
Харків знову пережив нічну атаку
Зустріч відбулася після чергового російського обстрілу Харкова. У ніч проти 12 липня російські дрони атакували Шевченківський та Київський райони міста. За інформацією міської влади, у Шевченківському районі пошкоджень зазнали понад 20 житлових будинків, а в Київському районі виникла пожежа в гаражному кооперативі.
Такі удари змушують міські служби постійно працювати в аварійному режимі. Після кожної атаки необхідно обстежувати житлові будинки, закривати вибиті вікна, відновлювати електро-, газо- та водопостачання, ліквідовувати пожежі й надавати допомогу людям.
Окремою загрозою для Харкова стали FPV-дрони, зокрема безпілотники на оптоволоконному керуванні. Вони менш залежні від радіосигналу, тому звичайні засоби радіоелектронної боротьби не завжди можуть ефективно їм протидіяти. Терехов раніше повідомляв, що міська влада разом із військовими випробовує спеціальні рішення для захисту від таких апаратів.
Мер також наголошував, що антидронові сітки та інші фізичні бар’єри можуть бути лише одним з елементів захисту і не є універсальною відповіддю на всі загрози.
Харків як модель для прифронтових громад
Заява Зеленського про можливість поширення харківського досвіду має особливе значення для інших міст, розташованих поблизу фронту або державного кордону.
Харків із перших місяців повномасштабної війни змушений одночасно розв’язувати кілька надзвичайно складних завдань: захищати критичну інфраструктуру, підтримувати роботу лікарень і транспорту, відновлювати пошкоджене житло, забезпечувати населення водою та електроенергією, а також створювати умови для роботи бізнесу.
Ігор Терехов очолює Асоціацію прифронтових міст та громад. Раніше він заявляв, що сотні громад поблизу лінії бойових дій потребують окремої державної та міжнародної політики. За його словами, для таких територій не можна використовувати стандартні підходи мирного часу: їм потрібні спеціальні програми безпеки, відновлення, економічної підтримки й збереження населення.
Саме цей досвід може стати основою для нової загальнодержавної моделі допомоги прифронтовим містам. Йдеться про швидше фінансування аварійних робіт, створення резервів обладнання, захист енергетики, облаштування укриттів і координацію між місцевою владою, військовими адміністраціями та урядом.
Зустріч на тлі боротьби за крісло прем’єра
Політичного підтексту зустрічі додає те, що вона відбулася через кілька годин після заяви Зеленського про майбутнє оновлення уряду.
Президент повідомив, що Україна змінює політичну стратегію, а для її реалізації потрібні кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів і серед керівників правоохоронних органів. Чинній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко запропонували перейти на інший важливий напрямок роботи.
За інформацією медіа та народного депутата Ярослава Железняка, серед потенційних кандидатів на посаду нового прем’єра називали керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова. Остаточна кандидатура на той момент не була визначена.
Протягом дня Зеленський окремо провів зустрічі або наради з кількома людьми, яких медіа пов’язували з майбутнім переформатуванням влади. Проте сам факт зустрічі з Тереховим не означає, що меру Харкова запропонували очолити уряд.
В офіційному повідомленні президента не йшлося про майбутнє призначення Терехова, його перехід до Кабміну чи будь-які кадрові домовленості. Тому називати харківського мера затвердженим претендентом або фаворитом було б передчасно.
Чому Терехова називають серед кандидатів
Імовірна поява Терехова у списку кандидатів може бути пов’язана з його досвідом управління великим прифронтовим містом. Харків уже кілька років перебуває під регулярними обстрілами, стикається з масштабними руйнуваннями енергетики, житла та промисловості, але зберігає роботу міських служб.
Це відповідає частині завдань, які Зеленський поставив перед майбутнім оновленим урядом. Президент окремо наголосив на необхідності посилити роботу в прифронтових і прикордонних областях, прискорити підготовку до зими, підвищити стійкість державних компаній та забезпечити виконання домовленостей із партнерами щодо відновлення.
Водночас перехід Терехова до центральної влади створив би питання щодо подальшого управління Харковом у надзвичайно складний період. Сам мер публічно не повідомляв, що отримував пропозицію очолити Кабінет Міністрів або погодився залишити місто.
Які рішення можуть поширити на інші міста
Зеленський не уточнив, які саме практики Харкова планують масштабувати. Однак серед можливих напрямків можуть бути системи швидкого реагування після обстрілів, допомога мешканцям пошкоджених будинків, резервне живлення соціальних об’єктів, робота муніципального транспорту та координація міських служб.
Також актуальним є досвід Харкова у створенні безпечних освітніх просторів, розвитку підземної інфраструктури та адаптації комунальних підприємств до роботи під час тривалих повітряних тривог. Проте конкретне рішення про державне фінансування або запровадження єдиної програми для всіх громад поки не оголошене.
Після зустрічі Зеленський подякував усім, хто працює заради держави й населення. Основним практичним результатом розмови стала домовленість пришвидшити реалізацію планів стійкості Харкова та розглянути можливість використання досвіду міста в інших регіонах.
Політична інтрига навколо можливої ролі Терехова в оновленому уряді при цьому зберігається. Однак до офіційної заяви президента, подання кандидатури до Верховної Ради або особистого підтвердження мера всі повідомлення про його можливе прем’єрство залишаються не остаточним рішенням, а частиною кадрових консультацій.
