Колишній міністр оборони України Михайло Федоров відмовився від запропонованої президентом Володимиром Зеленським посади секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Попри те, що нова посада передбачала значно ширші повноваження у сфері оборонних технологій, прямий доступ до глави держави та можливість координувати стратегічні реформи, Федоров, за даними Financial Times, не погодився на компромісний варіант і готовий повернутися до влади лише як міністр оборони. Про це повідомляє видання з посиланням на кількох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів.
За інформацією FT, президент Володимир Зеленський упродовж останніх днів намагався знайти вихід із політичної кризи, що виникла після звільнення Федорова з посади очільника Міністерства оборони. Одним із запропонованих варіантів стало його призначення секретарем РНБО із суттєво розширеними функціями. Передбачалося, що Федоров контролюватиме програми розвитку оборонних інновацій, координуватиме масштабування виробництва далекобійного озброєння, просуватиме технологічні реформи та сприятиме залученню іноземних інвестицій до українського оборонно-промислового комплексу. Крім того, ця посада мала забезпечити йому постійний доступ до президента та значний вплив на формування військово-технічної політики держави.
Втім, як стверджують джерела Financial Times, Федоров відкинув цю пропозицію. За словами співрозмовників видання, він вважає, що може реалізувати необхідні зміни лише на посаді міністра оборони. Один із чиновників, знайомий із ситуацією, заявив, що зараз Федоров має значну підтримку як у суспільстві, так і серед частини політичної еліти, тому не бачить сенсу погоджуватися на іншу роль.
За даними FT, минулими вихідними Володимир Зеленський та Михайло Федоров провели майже шість годин у переговорах. Незважаючи на тривалу розмову, компромісу досягти не вдалося. При цьому президент після звільнення Федорова продовжує підтримувати з ним практично щоденний контакт, що свідчить про бажання зберегти одного з найвідоміших реформаторів у команді влади.
Західні партнери України, за інформацією FT, також уважно стежать за розвитком ситуації. Представники держав, які фінансово та військово підтримують Україну, наголошують на необхідності якнайшвидше завершити кадрову невизначеність. Один із західних чиновників зазначив, що партнерам потрібна передбачуваність та стабільність, особливо коли йдеться про людей, із якими вже налагоджена ефективна співпраця.
Політична напруга довкола кадрових рішень виникла після того, як 15 липня Михайло Федоров повідомив про завершення роботи на посаді міністра оборони. У своєму зверненні він подякував українським військовим, команді міністерства та партнерам за спільну роботу, підбивши підсумки своєї діяльності. За час перебування на посаді він активно просував цифровізацію оборонного сектору, реформування закупівель, розвиток безпілотних технологій та модернізацію оборонної промисловості.
Водночас причини його відставки офіційно не пояснювалися. За інформацією низки українських та міжнародних медіа, кадрові зміни могли бути пов’язані із тривалими розбіжностями між Федоровим та головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським щодо підходів до ведення війни, впровадження нових технологій та реформування системи управління військом. Сам Федоров раніше відкрито говорив про блокування окремих реформаторських ініціатив і конфлікт навколо модернізації оборонної системи.
Після його звільнення в Україні розпочалися масштабні акції протесту. За даними Reuters, демонстрації охопили щонайменше 16 міст країни та стали одними з найбільших із початку повномасштабного вторгнення Росії. Учасники акцій вимагали повернення Федорова на посаду міністра оборони, а також кадрових змін у військовому керівництві. Частина протестувальників переконана, що саме курс на технологічні інновації та швидку модернізацію війська, який просував Федоров, має бути продовжений.
Reuters також повідомляє, що Володимир Зеленський останніми днями провів серію зустрічей із провідними українськими військовими командирами. За інформацією агентства, президент консультується щодо подальших кадрових рішень та оцінює можливість оновлення військового керівництва. Серед потенційних кандидатів на ключові посади називають представників нового покоління українських командирів, які отримали бойовий досвід під час повномасштабної війни та активно застосовують сучасні підходи до ведення бойових дій.
Окрему увагу міжнародні аналітики звертають на реакцію української оборонної промисловості. За даними Business Insider, багато виробників зброї та технологічних компаній висловлюють занепокоєння через можливе уповільнення реформ після відставки Федорова. Саме його підхід, заснований на швидкому впровадженні інновацій, розвитку безпілотних систем, цифровізації процесів та конкуренції між виробниками, дозволив суттєво прискорити модернізацію оборонного сектору України. Представники галузі побоюються, що втрата такого керівника може негативно вплинути на темпи розвитку військових технологій.
Водночас сам Федоров раніше підтверджував, що після звільнення президент пропонував йому залишитися у команді в іншому статусі. Під час брифінгу 16 липня він повідомив, що отримав пропозицію стати радником президента або знайти інший формат роботи, однак від цієї ідеї також відмовився. За його словами, питання для нього ніколи не полягало у збереженні будь-якої посади, а в можливості реалізувати зміни, які він вважає необхідними для перемоги України.
Ситуація навколо Михайла Федорова залишається одним із головних політичних сюжетів останніх днів. Публікація Financial Times свідчить, що президентська команда продовжує шукати варіанти повернення одного з найпопулярніших урядовців до системи державного управління, однак сам Федоров поки що не готовий погоджуватися на компромісні рішення. Західні партнери України наполягають на якнайшвидшому завершенні кадрової невизначеності, а всередині країни триває суспільна дискусія щодо майбутнього оборонних реформ і керівництва сектором безпеки. Чи вдасться сторонам знайти спільне рішення найближчим часом, наразі залишається відкритим питанням.
