Національна комісія, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), ухвалила рішення про суттєве підвищення граничних цін на електроенергію для підприємств. Зміни були затверджені 23 квітня і вступлять в силу з 1 травня, згідно з повідомленням пресслужби комісії.
Відповідно до нових правил, максимальна ціна на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку становитиме 15 000 грн за МВт-год, тоді як мінімальна ціна залишиться на рівні 10 грн. На балансуючому ринку верхня межа підвищується ще більше — до 17 000 грн за МВт-год, при цьому мінімальна ціна буде 0,01 грн.
Це рішення є частиною змін у ціновій політиці енергетичного ринку України, який опинився в умовах дефіциту генерації та підвищених ризиків, пов'язаних з війною. В НКРЕКП пояснюють, що нові прайс-кепи мають на меті покращити стабільність ринку і заохотити імпорт електроенергії задля покриття пікового попиту.
Голова НКРЕКП Юрій Власенко зазначив, що при ухваленні рішення враховувалися такі фактори, як постійні атаки на енергетичні об'єкти, ситуація на глобальних енергетичних ринках, а також вплив цін на газ. "Основний пріоритет — забезпечення балансу в енергосистемі та зменшення кількості відключень споживачів," — підкреслив він.
Підвищення граничних цін, безумовно, вплине на бізнес, що може призвести до зростання вартості електроенергії, особливо в години пікового навантаження. Однак, це також створює можливості для імпортерів, які зможуть постачати електроенергію з європейських ринків за вигіднішими умовами.
Досі в Україні діяла складна система диференційованих цін, що змінювалася залежно від часу доби. На початку квітня граничні ціни в пікові години сягали 16 000 грн за МВт-год, тоді як у нічний та денний час коливалися від 5 600 до 6 900 грн. На балансуючому ринку ситуація була схожою — ціни варіювалися від 6 600 грн у нічний час до 16 000 грн у вечірні години. Нові зміни фактично підвищують ці верхні межі, дозволяючи ринку швидше реагувати на дефіцит електроенергії.
Експерти вважають, що таке підвищення цін є вимушеним рішенням. Україна стикається з нестачею генерації через руйнування енергетичної інфраструктури, а імпорт електроенергії стає важливим інструментом підтримки стабільності системи. Однак, економічна доцільність імпорту можливе лише при достатньо високих внутрішніх цінах, тому комісія підвищує прайс-кепи, щоб залучити зовнішніх постачальників.
Проте це може негативно вплинути на бізнес, адже зростання цін на електроенергію, ймовірно, спричинить підвищення собівартості продукції та цін для споживачів, особливо в енергоємних галузях, таких як металургія, хімічна промисловість і виробництво будматеріалів.
На довгу перспективу підвищення цін може спонукати бізнес до впровадження енергоефективних технологій та інвестицій у відновлювані джерела енергії, але в короткостроковій перспективі наслідки для економіки можуть бути серйозними.
Це не єдине підвищення прайс-кепів у 2026 році: у січні регулятор вже піднімав ціни майже вдвічі. Після впровадження диференційованого підходу НКРЕКП на початку квітня ініціювала новий перегляд.
Таким чином, український енергетичний ринок продовжує адаптуватися до викликів, пов'язаних з війною. Збереження балансу між стабільністю енергосистеми та доступністю електроенергії для бізнесу залишається важливим завданням для регулятора. Ефективність нового рішення залежатиме від багатьох факторів, зокрема обсягів імпорту, стану енергетичної інфраструктури та погодних умов у наступному опалювальному сезоні.
