Масштабна атака Росії на Київ може свідчити про більш глибокі політичні та інформаційні цілі Кремля, ніж просто військові. Як зазначається в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW), ці дії варто розглядати не лише як складову бойових операцій, але й як елемент інформаційної кампанії, що покликана продемонструвати силу Росії як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.
За словами аналітиків, наказ президента Володимира Путіна завдати удари по українській столиці може бути спробою змінити інформаційний фон на тлі підвищеної уваги до російського параду до Дня перемоги та негативної реакції на його сприйняття. Напередодні 9 травня, російське керівництво наводило загрози щодо атак на "центри прийняття рішень" у Києві, застерігаючи про можливе використання ракет "Орєшник". Проте, Україна уникнула ударів по території Росії під час святкових заходів, що, на думку експертів, свідчить про пропагандистський характер цих заяв.
ISW вважає, що ракетно-дронова атака могла бути спробою Кремля “перекрити” негативні наслідки неоднозначної реакції на парад Перемоги, водночас демонструючи здатність Росії до масштабних атак у період міжнародної уваги. Важливим є те, що російське керівництво часто використовує символічні дати для ілюстрації своєї сили, і ця атака на Київ могла стати частиною цієї стратегії.
Також аналітики звертають увагу на реакцію російських військових блогерів, які критикують такі удари за їхню символічність та обмежену ефективність з військової точки зору. Вони вказують на високу вартість атак та дефіцит ресурсів у російських збройних силах, підкреслюючи, що, незважаючи на обстріли українських міст, Україна продовжує завдавати ударів по російській військовій інфраструктурі.
На думку ISW, атаки на українські міста можуть використовуватися Кремлем для компенсації відсутності значних успіхів на фронті, зміщуючи акцент уваги на демонстрацію активності в тилу. Наприклад, в ніч на 24 травня Росія здійснила один з найбільших комбінованих ударів, випустивши близько 90 ракет і близько 600 безпілотників, зосередивши основні зусилля на Києві. Попри те, що частину ракет вдалося перехопити, враження отримали житлові будинки, цивільна інфраструктура, адміністративні будівлі, а також культурні установи. Внаслідок атаки зафіксовані жертви, у тому числі діти.
Таким чином, аналітики вважають, що ці удари є частиною більшої стратегії Росії, яка поєднує військові дії з інформаційним впливом, намагаючись формувати міжнародне сприйняття конфлікту, однак не змінюють основну ситуацію на фронті.
