Українські удари по логістичних центрах найбільшого російського маркетплейсу Wildberries поступово виходять за рамки звичайної військової операції. Якщо оцінки експертів, на які посилається Forbes, підтвердяться, сумарні втрати від атак на склади в Електросталі, Котовську, Краснодарі та Невинномиську можуть перевищити 4 млрд доларів. Йдеться не лише про знищені товари, а й про масштабний удар по логістичній системі компанії, яка є одним із ключових елементів сучасної російської економіки.
За оцінками аналітиків Data Insight, лише останні атаки на склади в Краснодарі та Невинномиську могли призвести до втрати товарів приблизно на 100–120 млрд рублів (близько 1,3–1,5 млрд доларів за поточним курсом). Аналогічні суми раніше оцінювалися після ударів по логістичних центрах у Котовську та Електросталі. Водночас остаточний розмір збитків ще невідомий: інвентаризація товарів може тривати кілька тижнів.
Чому Wildberries — це не просто інтернет-магазин
Wildberries часто називають «російським Amazon», але масштаби компанії навіть ширші. Це найбільший маркетплейс Росії, який обробляє десятки мільйонів замовлень щодня, об’єднує понад мільйон продавців і є критично важливою частиною внутрішньої логістики країни. За даними Reuters, разом із конкурентом Ozon платформа формує близько 8,5% російського ВВП, а через неї працюють мільйони людей — від продавців до транспортних компаній.
Саме тому удари по логістичних центрах впливають не лише на саму компанію. Під загрозою опиняються десятки тисяч малих і середніх підприємців, які використовують інфраструктуру Wildberries для продажу товарів. Для багатьох із них знищення складів означає втрату всього товарного запасу.
Удар по логістиці, а не лише по товарах
Найбільшою проблемою можуть виявитися навіть не прямі фінансові збитки, а порушення всієї логістичної мережі.
Якщо оцінка про втрату 12–14% складських площ компанії відповідає дійсності, Wildberries доведеться оперативно перерозподіляти потоки товарів між іншими центрами. Це означає збільшення часу доставки, дефіцит місця на складах, додаткові транспортні витрати та можливе подорожчання логістики для продавців. Ця цифра наразі базується на експертних оцінках і не була офіційно підтверджена компанією.
Крім того, після перших атак компанія зіткнулася із хвилею звернень продавців щодо компенсацій. Російські медіа повідомляли, що отримати повне відшкодування втрат буде складно, оскільки відповідальність маркетплейса обмежується умовами договорів із продавцями.
Чому Україна обрала саме такі цілі
Українська влада неодноразово заявляла, що удари завдаються по об’єктах, які використовуються для підтримки російської військової логістики. Президент Володимир Зеленський раніше зазначав, що окремі логістичні комплекси забезпечують постачання компонентів для виробництва безпілотників та іншого обладнання. Водночас Кремль і керівництво Wildberries це заперечують, називаючи компанію виключно цивільним бізнесом.
Однак навіть без доведеного військового призначення подібні об’єкти мають стратегічне значення для економіки Росії. Великі логістичні центри забезпечують безперервний рух товарів, підтримують внутрішнє споживання та роботу тисяч підприємств.
Нова стратегія економічного тиску
Протягом останніх місяців Україна дедалі частіше завдає ударів не лише по військових базах, а й по елементах економічної інфраструктури — нафтобазах, паливних терміналах, транспортних вузлах і великих логістичних центрах.
Аналітики вважають, що така стратегія має кілька цілей: підвищити вартість ведення війни для Росії, змусити державу витрачати більше коштів на відновлення інфраструктури та ускладнити функціонування секторів, які забезпечують економічну стабільність країни.
Показово, що після серії атак Wildberries російська влада вже була змушена реагувати. Кремль визнав значні втрати компанії, а представники бізнесу почали просити державу про податкові пільги та інші заходи підтримки для продавців, які втратили товари через пожежі.
Якщо тенденція продовжиться, під ударом можуть опинитися й інші великі логістичні оператори. У такому разі війна дедалі більше виходитиме за межі фронту, перетворюючись на боротьбу за стійкість економічних систем. Для Росії це означає не лише втрату окремих складів, а й необхідність перебудови всієї логістики, що в умовах санкцій, дефіциту кадрів і високих військових витрат стає дедалі дорожчим викликом.
