Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі масштабної спецоперації «Форест Гамп», яка стосується легалізації 150 млн грн готівки для внесення застави за одного з фігурантів резонансної справи «Мідас». За версією слідства, гроші передавали кількома траншами, частину спрямовували до так званої «пральні», а для введення коштів у легальний обіг використовували рахунки підконтрольних компаній та можливості державного Sense Bank.
У матеріалах розслідування фігурують високопосадовець Офісу президента, чинний і колишній народні депутати, довірені особи та представники керівництва банку. Детективи оприлюднили записи розмов, під час яких, як стверджує НАБУ, обговорювали рух коштів, проведення платежів та питання фінансового моніторингу.
Після слідчих дій справа вже спричинила політичні наслідки. Ірина Мудра 19 серпня була звільнена з посади заступниці керівника Офісу президента, а згодом сама підтвердила, що в неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Водночас Мудра наголосила, що її не затримували і вона разом із захистом готується до суду.
Що таке операція «Форест Гамп»
Про масштабні слідчі дії НАБУ та САП стало відомо вранці 19 серпня 2026 року. Антикорупційні органи повідомили про проведення спецоперації з викриття ймовірної злочинної організації, до якої, за даними слідства, могли бути причетні представники високого політичного та державного рівня.
Пізніше НАБУ розкрило ключову частину справи. За версією детективів, група осіб організувала та забезпечила легалізацію 150 млн грн, отриманих злочинним шляхом.
Це була готівка, яку через низку рахунків підконтрольних компаній нібито ввели в легальний фінансовий обіг. Кінцевою метою операції, стверджує слідство, було внесення застави за одного з учасників злочинної організації, що проходить у справі «Мідас».
Саме рух цих 150 млн грн став центральним епізодом «Форест Гамп».
50 млн: перший транш і «конвертаційний центр»
НАБУ детально відтворило маршрут грошей. За даними слідства, спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн готівкою. Після цього гроші розділили. 15 млн грн, як стверджують правоохоронці, отримала довірена особа колишнього парламентаря. Ще 35 млн грн спрямували до так званого конвертаційного центру.
Після отримання першої партії готівки учасники схеми, за даними НАБУ, почали обговорювати подальший розподіл коштів і механізм їхнього проведення через фінансову систему.
Фактично слідство описує багатоступеневу операцію: готівка мала змінити форму, пройти через юридичних осіб і зрештою опинитися на рахунку, з якого її вже можна було офіційно використати для застави.
Ще 10 млн того самого дня
На першому транші схема, за версією НАБУ, не завершилася. Того ж дня до того самого офісу нібито привезли ще 10 млн грн. Учасники операції підтверджували отримання коштів та обговорювали подальші дії. Таким чином, після перших двох передач загальна сума готівки вже становила 60 млн грн.
Однак найбільша одноразова партія була ще попереду.
70 млн і «пральня»
Наступний транш становив одразу 70 млн грн.
За матеріалами НАБУ, його також доставили до офісу колишнього народного депутата. Після цього гроші знову розділили.
20 млн грн отримала довірена особа. Ще 50 млн грн, за формулюванням, наведеним у матеріалах слідства, передали до «пральні».
Цей епізод став одним із найрезонансніших у всій історії, оскільки йдеться вже не просто про передачу великих сум готівки, а про ймовірно організований механізм їх легалізації.
Останній транш становив ще 20 млн грн і, за даними слідства, був проведений за аналогічною схемою.
У підсумку чотири партії — 50 млн + 10 млн + 70 млн + 20 млн = 150 млн грн.
Саме така сума згодом була використана для внесення застави.
Чому у справі з’явився Sense Bank
Окремий і потенційно найбільш небезпечний для держави епізод розслідування стосується Sense Bank.
Це принципово важливо, адже банк перебуває у державній власності.
За версією НАБУ, для проведення операцій використовувалися рахунки підконтрольних підприємств і банківська інфраструктура. На оприлюднених записах фігуранти, як повідомляють медіа з посиланням на матеріали Бюро, обговорюють фінансовий моніторинг, проведення платежів та погодження операцій.
Саме тому «Форест Гамп» виходить далеко за межі історії про походження застави.
Слідство фактично перевіряє, чи могла інфраструктура державного банку використовуватися для введення великої суми готівки сумнівного походження в легальний фінансовий обіг.
Водночас до остаточних судових рішень твердження НАБУ залишаються версією сторони обвинувачення, а причетність конкретних осіб має бути доведена в суді.
Фінмоніторинг став одним із центральних питань
Окрему увагу привернули розмови про фінансовий моніторинг.
Для банків операції на десятки мільйонів гривень не є звичайними побутовими транзакціями. Фінансові установи мають перевіряти ризикові операції, джерела походження коштів та низку інших обставин.
У матеріалах «Форест Гамп» питання фінмоніторингу, за даними оприлюднених НАБУ записів, обговорюється безпосередньо учасниками операцій. Саме цей фрагмент породив гостру політичну дискусію щодо того, хто і на якому рівні міг знати про рух грошей.
Утім, на цьому етапі важливо не ототожнювати саме проведення платежу з доведеною участю банку як установи у злочині. Предметом розслідування є дії конкретних людей та механізм операцій, а остаточні юридичні висновки має зробити суд.
Застава веде до справи «Мідас»
НАБУ офіційно не назвало у своєму первинному повідомленні ім’я людини, для якої були призначені 150 млн грн, зазначивши лише, що йдеться про одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».
Водночас сума практично одразу привернула увагу журналістів.
У червні Вищий антикорупційний суд зменшив альтернативну заставу для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка з 200 млн до 150 млн грн. Згодом журналісти повідомили, що всю суму за нього внесли.
За інформацією «Схем», повні 150 млн грн застави за Галущенка були внесені коштами від чотирьох компаній.
Апеляційна палата ВАКС наприкінці липня залишила розмір застави без змін.
Низка українських медіа та політиків прямо пов’язали гроші з «Форест Гамп» саме із заставою Галущенка. Однак для юридичної точності слід розмежовувати ці дані: НАБУ говорить про заставу за фігуранта «Мідаса», тоді як ідентифікація Галущенка спочатку з’явилася в медіа та заявах політиків.
Обшуки дійшли до Офісу президента
Особливого політичного резонансу операція набула через появу в матеріалах високопосадовця Офісу президента.
19 серпня стало відомо про слідчі дії у тодішньої заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.
Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив її з посади.
Пізніше ситуацію прокоментувала сама Мудра.
За її словами, вранці у неї провели обшуки, після чого повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.
При цьому вона окремо спростувала інформацію про затримання.
Ексзаступниця керівника ОП заявила, що разом з адвокатами готується до судового засідання та має намір захищати свою позицію у правовий спосіб.
Це важливе уточнення: обшуки та повідомлення про підозру не означають доведення вини. Відповідно до презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановить обвинувальний вирок суду.
У фігурантів знайшли план «антикризової комунікації»
Але на 150 млн грн історія не закінчилася.
Під час обшуків детективи НАБУ та прокурори САП виявили ще один документ, який може стати окремим напрямом розслідування.
Йдеться про план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
НАБУ повідомило про знахідку окремо.
Сам факт існування такого документа не доводить злочину. Однак для слідства він може мати значення у встановленні того, як фігуранти реагували на парламентський контроль та чи координували інформаційні дії навколо ситуації.
Цей епізод додав «Форест Гамп» ще один вимір: справа тепер стосується не лише походження грошей і банківських операцій, але й можливого політичного та комунікаційного супроводу подій.
Хто ще фігурує в інформації про справу
НАБУ спочатку не розкрило повного переліку прізвищ.
У повідомленнях Бюро йшлося про групу, до якої входили або могли бути причетними чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента, довірені особи та представники банківського менеджменту.
У медіа серед можливих фігурантів називали народного депутата Вадима Столара, а також колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася.
Проте тут також принципово важливо відокремлювати офіційні повідомлення правоохоронців від журналістських даних і політичних заяв. Сам факт згадування людини в медіа або проведення обшуку не є доказом її вини.
Що відбувається навколо керівництва Sense Bank
Після появи матеріалів НАБУ справа отримала й управлінське продовження.
Увечері 19 серпня з’явилася інформація про рішення влади щодо відсторонення представників керівництва державного Sense Bank на тлі спецоперації.
Це особливо чутливий момент, оскільки банк належить державі, а будь-які підозри щодо можливого використання його інфраструктури у схемі легалізації коштів створюють не тільки кримінально-правові, а й репутаційні ризики.
Водночас сама поява банку у матеріалах слідства не означає проблем із коштами клієнтів чи автоматичного встановлення порушень усією фінансовою установою. Розслідування стосується конкретних операцій і дій конкретних посадових осіб.
Чому справа може стати однією з найгучніших у 2026 році
«Форест Гамп» об’єднала одразу кілька надзвичайно чутливих для української політики тем.
По-перше, це 150 млн грн готівки, походження якої НАБУ вважає злочинним.
По-друге, гроші пов’язують із заставою за фігуранта іншого масштабного антикорупційного розслідування — «Мідас».
По-третє, у матеріалах з’являється державний банк.
По-четверте, слідчі дії торкнулися Офісу президента.
По-п’яте, серед згаданих у контексті справи людей є чинні та колишні народні депутати.
Нарешті, детективи отримали документ щодо антикризової комунікації навколо парламентської ТСК.
Саме поєднання цих факторів перетворює «Форест Гамп» із чергового кримінального провадження на потенційно велику політичну справу.
Що буде далі
Найближчим важливим етапом стане розгляд клопотань про запобіжні заходи підозрюваним. Зокрема, Мудра вже підтвердила отримання відповідного клопотання та підготовку до судового засідання.
Не менш важливо, чи оприлюднять НАБУ та САП нові фрагменти записів, повний перелік підозрюваних і докладнішу інформацію про роль посадовців державного банку.
Також залишається питання, яким саме був механізм перетворення готівкових 150 млн грн на кошти чотирьох компаній, якими в червні була сплачена застава, і чи доведе слідство прямий зв’язок між цими операціями.
Якщо версія НАБУ отримає достатню доказову базу в суді, «Форест Гамп» може стати однією з найбільш резонансних антикорупційних справ року — через масштаб суми, рівень можливих фігурантів та використання державної фінансової інфраструктури.
Наразі ж ключове формулювання залишається незмінним: описана схема є версією НАБУ і САП, а винуватість кожного з підозрюваних може бути встановлена виключно судом.
